Цього дня (в суботу 28 червня) ми відзначали три свята: Співстраждання Матері Божої, День Всехвальних Апостолів Петра і Павла, а також День Конституції України. Був це одночасно й 1221 день війни в Україні.
Традиційно, прицерковний майдан в Хшанові заповнився вірянами, які приїхали тут разом зі своїми душпастирями, щоби взяти участь у святковій Божественній Літургії, а також віддати шану о. митрату Мирославу Ріпецькому, який 2 липня 1947 р. відслужив на Вармії і Мазурах перше греко-католицьке богослужіння.
Усіх прибулих до Хшанова прочан привітав парох, о. Григорій Столиця висловлюючи радість з численної присутності й підтримання довголітньої безперервної традиції Петропавлівських празників.
Отець Ігор Гарасим ЧСВВ, протоігумен Отців Василіян в Польщі, який очолив хшанівський празник й Божественну Літургію, у проповіді:
- пригадав прочанам світлу постать отця Ріпецького, який накреслив духовний шлях, що ним прямуємо до сьогодні;
- привітав прибулих до Хшанова співбратів з України, яка вже четвертий рік терпить від дій московитського агресора;
- наголосив на істині, що паломництво до Хшанова, це одночасно є і будування живої церковної спільноти;
- нагадав про діяльність апостолів Петра і Павла – представників християнської спільноти, як невтомних будівничих Христової Церкви;
- зокрема пригадав про необхіцдність всім нам берегти дар надії, яка ростить наші почуття, щоби нам свідомо здійснювати християнську місію.
Торжество закінчилося освяченням води й процесією стежиною-шляхом між хрестами, які символізують парафії нашої єпархії, а також українську християнську спільноту на місці, куди нас депортували з етнічних земель 78 літ тому (проте – не забуваймо, що тут також мешкали ті, що силою воєнних дій змушені були покинути свої рідні сторони).
Довершенням молінь і зустрічі в давній парафії отця Ріпецького стала спільна трапеза прочан та душпастирів, й різнотемні розмови на майдані.
(бт)
