У неділю, 23 серпня 2026 року, українська громада Ґданська урочисто відзначила 35-ту річницю відновлення незалежності України. Українці, які багато років живуть у Польщі, та ті, хто прибув сюди в останні роки, об’єднали свої сили й разом підготували масштабне святкування. Божественна Літургія, екуменічна молитва, офіційні виступи, марш вулицями міста та святковий концерт у колисці «Солідарності» зібрали сотні учасників і стали переконливим свідченням того, що у Ґданську живе сильна, відповідальна та згуртована українська громада.

Молитва за Україну та справедливий мир

Центральним моментом урочистостей стала Божественна Літургія, яка розпочалася о 10:00 у греко-католицькому соборі в Ґданську. Її очолив владика Аркадій Трохановський, єпископ Ольштинсько-Ґданської єпархії. Співслужили отець Андрій Андрушків, сотрудник греко-католицької парафії у Ґданську, та диякон Богдан Пєтночка.

Духовенство і вірні молилися за Україну та український народ, за якнайшвидше завершення війни і встановлення справедливого та тривалого миру. Особливо згадували полеглих захисників і мирних жертв російської агресії, їхні родини, поранених, військовослужбовців, медиків, медичних сестер, священників-капеланів, волонтерів та всіх людей доброї волі, які допомагають Україні.

У проповіді владика Аркадій наголосив, що цього дня вірні дякують Господу за безцінний дар незалежності, а водночас просять, щоб ворог залишив українську землю і настав очікуваний усіма справедливий мир.

«Збираємося, щоби засвідчити разом нашу єдність, що Україна бореться, Україна стоїть, тому що Україна молиться».

Владика подякував Збройним силам України, воїни яких щодня, дивлячись смерті у вічі, захищають свою Батьківщину. Він закликав не втрачати надії, зберігати людяність і підтримувати одне одного, особливо в час війни.

Посилаючись на слова Блаженнішого Святослава, єпископ нагадав:

«Віра в Бога є найбільшою перемогою українського народу. Якщо народ буде стояти при вірі в Господа Бога, то переможе страх, страждання та зневіру».

Владика Аркадій підкреслив, що молитва за Україну, яка лунає в різних куточках світу, є свідченням віри народу, який не зневірився, а з повним довір’ям приходить до Господа навіть у час найважчих випробувань.

Єпископ також виразно назвав причину війни та єдиний справедливий шлях до її завершення:

«Є рецепт завершення цієї війни. Він дуже простий: коли Росія перестане нас убивати, війна закінчиться».

Україна як виноградник, доручений Богом

Роздумуючи над євангельською притчею про виноградник і виноградарів, владика порівняв Україну з виноградником, дорученим нам Богом. Турбота про нього означає відповідальність за державу, українські родини, віру, мову, історію, традиції та національну пам’ять.

«Сьогодні цим виноградником є Україна, українські родини, якими потрібно опікуватися. Українські родини потребують доброго слова, підтримки, слова потішення і надії, щоби спільно переносити різні труднощі».

Владика закликав будувати добрі стосунки в родинах, передавати молодшому поколінню християнські й національні цінності та свідчити їх особистим прикладом. Наріжним каменем спільного життя мають залишатися віра і любов, поєднані з відповідальною національною поставою.

Незалежність як Божий дар і плід боротьби поколінь

Єпископ підкреслив, що свобода і незалежність України є Божим даром, але водночас плодом багатовікової боротьби багатьох поколінь українців.

Українська державність не народилася 1991 року. Тоді Україна відновила незалежність, за яку її народ боровся впродовж століть і яку проголошував також у ХХ столітті.

«Свобода і незалежність України, як Божий дар, є водночас плодом багатовікових героїчних змагань предків. Неустанна боротьба за суверенність Батьківщини часто була сповнена жертвами й окроплена кров’ю героїв».

Владика Аркадій нагадав, що свобода не дається раз і назавжди. Її потрібно берегти відповідальною громадянською позицією, вірністю правді та щоденною турботою про українські справи.

«У цей день треба бути разом. Треба засвідчити солідарність, єдність і дбайливість про українські справи, про рідну мову, історію та традицію».

На завершення проповіді прозвучала молитва словами Глави Української Греко-Католицької Церкви:

«Боже, поблагослови нашу землю Твоїм миром. Благослови її синів і дочок, які змагаються за мир та свободу. Боже, вислухай молитви мільйонів людей, які зі сльозами на очах день і ніч благають у Тебе про негайне закінчення цієї війни, про перемогу над несправедливим агресором! Боже, благослови Україну!»

Подяка сестрі Вероніці

Після Божественної Літургії ґданська парафіяльна спільнота висловила щиру подяку сестрі Вероніці за її служіння у Ґданську.

Сестра була скерована до чернечої спільноти в Кошаліні. Вірні подякували їй за молитву, працю, доброзичливість і присутність серед парафіян, побажавши Божого благословення та духовної сили в подальшому служінні.

Екуменічна молитва біля пам’ятника святому Володимирові Великому

Наступною частиною урочистостей стала екуменічна молитва біля пам’ятника святому князю Володимиру Великому, розташованого на сквері поруч із греко-католицьким собором у Ґданську.

Після молитви відбулися офіційні виступи. Промовці наголошували на необхідності подальшої підтримки України, збереження міжнародної солідарності та свідчення правди про російську агресію.

Серед численних гостей, які своєю присутністю вшанували ґданські урочистості, були, Світлана Криса, генеральна консулка України у Ґданську, Яцек Ґоцловський, генеральний консул Республіки Польща в Одесі, Мєчислав Струк, маршалок Поморського воєводства, Моніка Хабьор, заступниця президента міста Ґданська, Рафал Геремек, віцепрезидент міста Ґдині, Яцек Тимінський, почесний консул Республіки Молдова в Ґданську, Пйотр Бачевський, уповноважений Вармінсько-Мазурського воєводи у справах національних та етнічних меншин,  професорка Марта Коваль, голова Поморського відділу Об’єднання українців у Польщі та Петро Ярмола, голова Ґданського гуртка Об’єднання українців у Польщі.

Це лише частина гостей, які прибули, щоб разом з українською громадою молитися, святкувати та засвідчити свою солідарність з Україною.

Взаємна вдячність українського і польського народів

У виступах представників державної влади, місцевого самоврядування, дипломатичного корпусу та громадських організацій неодноразово звучали слова вдячності Україні й українському народові.

Промовці наголошували, що Україна сьогодні захищає не лише власну незалежність і територіальну цілісність, а й безпеку, свободу та демократичні цінності всієї Європи.

Особливі слова вдячності були адресовані українцям, які численно проживають у Ґданську, на Помор’ї та в інших регіонах Польщі. Було підкреслено їхній вагомий внесок у розвиток місцевих громад, економіки, культури та суспільного життя.

Своєю щоденною працею, активністю і відповідальністю українці беруть участь у розбудові спільного європейського дому, збагачуючи середовище, у якому живуть.

З українського боку також прозвучали щирі слова вдячності Польщі та польському народові. Українці засвідчили, що пам’ятають про допомогу, отриману в найдраматичніший момент новітньої історії своєї Батьківщини.

Саме Польща і поляки одними з перших відгукнулися на українську трагедію після початку повномасштабної російської агресії: відкрили свої домівки, прийняли мільйони людей, організували гуманітарну допомогу та підтримали Україну на міжнародній арені.

Ця підтримка не завершилася після перших місяців війни. Польща й надалі стоїть пліч-о-пліч з Україною, а польсько-українська солідарність залишається яскравим прикладом справжнього братерства народів у час найтяжчих випробувань.

Ґданські урочистості стали не лише святкуванням української незалежності, а й нагодою для взаємної вдячності. Українці дякували Польщі за солідарність і допомогу, а польські друзі Україні за мужність, захист спільних європейських цінностей та внесок української громади в розвиток Польщі.

Марш до колиски «Солідарності»

Після урочистостей біля пам’ятника святому Володимирові Великому учасники пройшли вулицями Ґданська до колиски польської «Солідарності».

Марш став виразним свідченням присутності України у громадському просторі міста та нагадуванням про універсальну цінність свободи, за яку український народ сьогодні платить надзвичайно високу ціну.

У Європейському центрі солідарності відбувся святковий концерт за участю українських артистів і творчих колективів. Перед публікою виступили, зокрема, ансамбль «Вітрогон» із Білого Бору, Юлія Романюк з ансамблем, ансамбль «Михалове» з Міхалова, а також Дарія Зарудна з Кошаліна.

Пісня, музика і мистецтво стали цього дня виявом багатства української культури, а водночас джерелом духовної сили та надії. Концерт показав, що навіть у час війни українці не відмовляються від своєї культури й ідентичності, а через мистецтво засвідчують перед світом незламність свого народу.

Велике діло спільними силами

Масштабні урочистості стали результатом спільної праці Генерального консульства України у Ґданську, Поморського відділу та Ґданського гуртка Об’єднання українців у Польщі, представників української громади, дипломатичної служби, волонтерів і численних партнерів.

Особливо цінним є те, що головну організаційну працю виконувала відносно невелика, кільканадцятиособова група активістів, яка тісно співпрацювала з працівниками Генерального консульства України у Ґданську.

Спільними зусиллями вони зуміли об’єднати різні середовища, залучити партнерів і підготувати масштабне святкування, яке зібрало сотні учасників.

Успіх урочистостей не був заслугою лише однієї організації чи установи. Він став плодом взаємної довіри, відповідальності та співпраці Генерального консульства України у Ґданську, структур Об’єднання українців у Польщі, місцевих громадських діячів, українців, які багато років живуть на Помор’ї, а також тих, хто прибув до Польщі в останні роки.

Кожен з організаторів, партнерів, волонтерів і учасників зробив свій внесок у спільну справу, завдяки чому святкування набуло гідного, урочистого та справді виняткового характеру.

Сила громади це сила України

Можна пишатися українською громадою Ґданська її єдністю, активністю та здатністю спільно здійснювати великі й важливі справи.

До підготовки святкування долучилися як представники Об’єднання українців у Польщі, так і українці, які в останні роки прибули з України. Незважаючи на різний життєвий досвід, усі вони об’єднали свої сили, щоб гідно, урочисто й піднесено відзначити 35-ту річницю відновлення незалежності України.

У деяких місцевостях заплановано молитви та інші заходи з нагоди Дня Незалежності України, часто камерніші за своїм масштабом. Натомість Ґданськ продемонстрував надзвичайну силу громади, її наполегливість, організованість та послідовність у досягненні спільної мети.

Ґданський досвід може стати добрим прикладом для інших українських осередків того, як завдяки єдності, взаємній довірі та відповідальності можна організувати подію такого масштабу й значення.

Ґданські урочистості стали доказом сили української громади, сили, яка народжується з єдності, відповідальності та любові до Батьківщини. Невелика група організаторів зуміла згуртувати численних партнерів і підготувати масштабну подію, яка зібрала сотні людей та виразно засвідчила присутність України у Ґданську.

Цього дня українці показали, що вони є важливою частиною життя міста, Помор’я та всієї Північної Польщі. Вони не лише бережуть власну мову, культуру, віру й історичну пам’ять, а й активно долучаються до розбудови місцевих громад і спільного європейського майбутнього.

Сила української громади у Ґданську стала відображенням сили всього українського народу. Народу, який уміє об’єднуватися, діяти, творити та не здаватися навіть перед найбільшими випробуваннями.

Слава Україні! Героям слава!

+++

Siła wspólnoty, siłą Ukrainy: setki osób w Gdańsku

uczciły 35. rocznicę odzyskania niepodległości

W niedzielę 23 sierpnia 2026 roku ukraińska społeczność Gdańska uroczyście uczciła 35. rocznicę odzyskania niepodległości przez Ukrainę. Ukraińcy, którzy od wielu lat mieszkają w Polsce, oraz ci, którzy przybyli tutaj w ostatnich latach, połączyli siły i wspólnie przygotowali zakrojone na szeroką skalę obchody. Boska Liturgia, modlitwa ekumeniczna, oficjalne przemówienia, marsz ulicami miasta oraz uroczysty koncert w kolebce „Solidarności” zgromadziły setki uczestników i stały się przekonującym świadectwem tego, że w Gdańsku żyje silna, odpowiedzialna i zjednoczona społeczność ukraińska.

Modlitwa za Ukrainę i sprawiedliwy pokój

Centralnym punktem uroczystości była Boska Liturgia, która rozpoczęła się o godzinie 10.00 w greckokatolickiej konkatedrze w Gdańsku. Przewodniczył jej biskup Arkadiusz Trochanowski, ordynariusz eparchii olsztyńsko-gdańskiej. Koncelebrowali ksiądz Andrij Andruszkiw, wikariusz parafii greckokatolickiej w Gdańsku, oraz diakon Bohdan Pietnoczka.

Duchowieństwo i wierni modlili się za Ukrainę i naród ukraiński, o jak najszybsze zakończenie wojny oraz ustanowienie sprawiedliwego i trwałego pokoju. W sposób szczególny wspominano poległych obrońców i cywilne ofiary rosyjskiej agresji, ich rodziny, rannych, żołnierzy, lekarzy, pielęgniarki, kapelanów, wolontariuszy oraz wszystkich ludzi dobrej woli, którzy pomagają Ukrainie.

W homilii biskup Arkadiusz podkreślił, że tego dnia wierni dziękują Bogu za bezcenny dar niepodległości, a jednocześnie proszą, aby wróg opuścił ukraińską ziemię i nastał oczekiwany przez wszystkich sprawiedliwy pokój.

„Gromadzimy się, aby wspólnie dać świadectwo naszej jedności, tego, że Ukraina walczy, Ukraina trwa, ponieważ Ukraina się modli”.

Biskup podziękował Siłom Zbrojnym Ukrainy, których żołnierze każdego dnia, patrząc śmierci w oczy, bronią swojej Ojczyzny. Zaapelował, aby nie tracić nadziei, zachowywać człowieczeństwo i wspierać się nawzajem, zwłaszcza w czasie wojny.

Nawiązując do słów Jego Świątobliwości Światosława, biskup przypomniał:

„Wiara w Boga jest największym zwycięstwem narodu ukraińskiego. Jeżeli naród będzie trwał w wierze w Pana Boga, pokona strach, cierpienie i zwątpienie”.

Biskup Arkadiusz podkreślił, że modlitwa za Ukrainę, rozbrzmiewająca w różnych zakątkach świata, jest świadectwem wiary narodu, który nie zwątpił, lecz z pełnym zaufaniem zwraca się do Boga nawet w czasie najcięższych prób.

Biskup jednoznacznie wskazał również przyczynę wojny i jedyną sprawiedliwą drogę prowadzącą do jej zakończenia:

„Istnieje sposób na zakończenie tej wojny. Jest on bardzo prosty: kiedy Rosja przestanie nas zabijać, wojna się skończy”.

Ukraina jako winnica powierzona przez Boga

Rozważając ewangeliczną przypowieść o winnicy i jej dzierżawcach, biskup porównał Ukrainę do winnicy powierzonej nam przez Boga. Troska o nią oznacza odpowiedzialność za państwo, ukraińskie rodziny, wiarę, język, historię, tradycje oraz pamięć narodową.

„Dzisiaj tą winnicą jest Ukraina i ukraińskie rodziny, o które należy się troszczyć. Ukraińskie rodziny potrzebują dobrego słowa, wsparcia, pocieszenia i nadziei, aby wspólnie przezwyciężać różne trudności”.

Biskup wezwał do budowania dobrych relacji w rodzinach, przekazywania młodszemu pokoleniu wartości chrześcijańskich i narodowych oraz dawania o nich świadectwa własnym przykładem. Kamieniem węgielnym wspólnego życia powinny pozostać wiara i miłość, połączone z odpowiedzialną postawą narodową.

Niepodległość jako dar Boży i owoc walki pokoleń

Biskup podkreślił, że wolność i niepodległość Ukrainy są darem Bożym, ale jednocześnie owocem wielowiekowej walki wielu pokoleń Ukraińców.

Państwowość ukraińska nie narodziła się w 1991 roku. Wówczas Ukraina odzyskała niepodległość, o którą jej naród walczył przez stulecia i którą proklamował również w XX wieku.

„Wolność i niepodległość Ukrainy, będące darem Bożym, są jednocześnie owocem wielowiekowych, bohaterskich zmagań naszych przodków. Nieustanna walka o suwerenność Ojczyzny często wiązała się z ofiarami i była zroszona krwią bohaterów”.

Biskup Arkadiusz przypomniał, że wolność nie jest dana raz na zawsze. Należy jej strzec poprzez odpowiedzialną postawę obywatelską, wierność prawdzie oraz codzienną troskę o sprawy ukraińskie.

„Tego dnia trzeba być razem. Trzeba dawać świadectwo solidarności, jedności i troski o sprawy ukraińskie, o ojczysty język, historię i tradycję”.

Na zakończenie homilii zabrzmiała modlitwa słowami zwierzchnika Ukraińskiego Kościoła Greckokatolickiego:

„Boże, pobłogosław naszą ziemię Twoim pokojem. Pobłogosław jej synów i córki, którzy walczą o pokój i wolność. Boże, wysłuchaj modlitw milionów ludzi, którzy ze łzami w oczach dniem i nocą błagają Cię o natychmiastowe zakończenie tej wojny, o zwycięstwo nad niesprawiedliwym agresorem! Boże, błogosław Ukrainę!”

Podziękowanie dla siostry Weroniki

Po Boskiej Liturgii gdańska wspólnota parafialna wyraziła szczerą wdzięczność siostrze Weronice za jej posługę w Gdańsku.

Siostra została skierowana do wspólnoty zakonnej w Koszalinie. Wierni podziękowali jej za modlitwę, pracę, życzliwość i obecność pośród parafian, życząc Bożego błogosławieństwa oraz duchowej siły w dalszej posłudze.

Modlitwa ekumeniczna przy pomniku świętego Włodzimierza Wielkiego

Kolejną częścią uroczystości była modlitwa ekumeniczna przy pomniku świętego księcia Włodzimierza Wielkiego, znajdującym się na skwerze obok greckokatolickiej konkatedry w Gdańsku.

Po modlitwie odbyły się oficjalne przemówienia. Mówcy podkreślali konieczność dalszego wspierania Ukrainy, zachowania międzynarodowej solidarności oraz dawania świadectwa prawdzie o rosyjskiej agresji.

Wśród licznych gości, którzy swoją obecnością uświetnili gdańskie uroczystości, znaleźli się: Switłana Krysa, konsul generalna Ukrainy w Gdańsku; Jacek Gocłowski, konsul generalny Rzeczypospolitej Polskiej w Odessie; Mieczysław Struk, marszałek województwa pomorskiego; Monika Chabior, zastępczyni prezydenta Gdańska; Rafał Geremek, wiceprezydent Gdyni; Jacek Tymiński, konsul honorowy Republiki Mołdawii w Gdańsku; Piotr Baczewski, pełnomocnik wojewody warmińsko-mazurskiego do spraw mniejszości narodowych i etnicznych; profesor Marta Kowal, przewodnicząca Pomorskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce, oraz Piotr Jarmoła, przewodniczący gdańskiego koła Związku Ukraińców w Polsce.

To tylko część gości, którzy przybyli, aby wspólnie z ukraińską społecznością modlić się, świętować i dać świadectwo swojej solidarności z Ukrainą.

Wzajemna wdzięczność narodów ukraińskiego i polskiego

W wystąpieniach przedstawicieli władz państwowych, samorządowych, korpusu dyplomatycznego oraz organizacji społecznych wielokrotnie wyrażano wdzięczność Ukrainie i narodowi ukraińskiemu.

Mówcy podkreślali, że Ukraina broni dzisiaj nie tylko własnej niepodległości i integralności terytorialnej, lecz także bezpieczeństwa, wolności i demokratycznych wartości całej Europy.

Szczególne słowa wdzięczności skierowano do Ukraińców licznie mieszkających w Gdańsku, na Pomorzu oraz w innych regionach Polski. Podkreślono ich znaczący wkład w rozwój lokalnych społeczności, gospodarki, kultury i życia społecznego.

Poprzez codzienną pracę, aktywność i odpowiedzialność Ukraińcy uczestniczą w budowaniu wspólnego europejskiego domu, wzbogacając środowisko, w którym żyją.

Ze strony ukraińskiej również padły szczere słowa wdzięczności wobec Polski i narodu polskiego. Ukraińcy zaświadczyli, że pamiętają o pomocy otrzymanej w najbardziej dramatycznym momencie najnowszej historii swojej Ojczyzny.

To właśnie Polska i Polacy jako jedni z pierwszych odpowiedzieli na ukraińską tragedię po rozpoczęciu pełnoskalowej rosyjskiej agresji, otworzyli swoje domy, przyjęli miliony ludzi, zorganizowali pomoc humanitarną i wsparli Ukrainę na arenie międzynarodowej.

Pomoc ta nie zakończyła się po pierwszych miesiącach wojny. Polska nadal stoi ramię w ramię z Ukrainą, a polsko-ukraińska solidarność pozostaje wyrazistym przykładem prawdziwego braterstwa narodów w czasie najcięższych prób.

Gdańskie uroczystości były nie tylko świętowaniem ukraińskiej niepodległości, lecz również okazją do wyrażenia wzajemnej wdzięczności. Ukraińcy dziękowali Polsce za solidarność i pomoc, natomiast polscy przyjaciele dziękowali Ukrainie za odwagę, obronę wspólnych wartości europejskich oraz wkład ukraińskiej społeczności w rozwój Polski.

Marsz do kolebki „Solidarności”

Po uroczystościach przy pomniku świętego Włodzimierza Wielkiego uczestnicy przeszli ulicami Gdańska do kolebki polskiej „Solidarności”.

Marsz stał się wyrazistym świadectwem obecności Ukrainy w przestrzeni publicznej miasta oraz przypomnieniem o uniwersalnej wartości wolności, za którą naród ukraiński płaci dzisiaj niezwykle wysoką cenę.

W Europejskim Centrum Solidarności odbył się uroczysty koncert z udziałem ukraińskich artystów i zespołów twórczych. Przed publicznością wystąpili między innymi: zespół „Witrohon” z Białego Boru, Julia Romaniuk z zespołem, zespół „Michalove” z Michałowa oraz Daria Zarudna z Koszalina.

Pieśń, muzyka i sztuka stały się tego dnia wyrazem bogactwa ukraińskiej kultury, a zarazem źródłem duchowej siły i nadziei. Koncert pokazał, że nawet w czasie wojny Ukraińcy nie wyrzekają się swojej kultury i tożsamości, lecz poprzez sztukę dają światu świadectwo niezłomności swojego narodu.

Wielkie dzieło wspólnymi siłami

Uroczystości na tak dużą skalę były rezultatem wspólnej pracy Konsulatu Generalnego Ukrainy w Gdańsku, Pomorskiego Oddziału i gdańskiego koła Związku Ukraińców w Polsce, przedstawicieli ukraińskiej społeczności, służby dyplomatycznej, wolontariuszy oraz licznych partnerów.

Szczególnie cenne jest to, że zasadniczą pracę organizacyjną wykonała stosunkowo niewielka, kilkunastoosobowa grupa działaczy, ściśle współpracująca z pracownikami Konsulatu Generalnego Ukrainy w Gdańsku.

Dzięki wspólnym wysiłkom udało im się połączyć różne środowiska, zaangażować partnerów i przygotować szeroko zakrojone obchody, które zgromadziły setki uczestników.

Sukces uroczystości nie był zasługą wyłącznie jednej organizacji czy instytucji. Stał się owocem wzajemnego zaufania, odpowiedzialności oraz współpracy Konsulatu Generalnego Ukrainy w Gdańsku, struktur Związku Ukraińców w Polsce, lokalnych działaczy społecznych, Ukraińców od wielu lat mieszkających na Pomorzu, a także tych, którzy przybyli do Polski w ostatnich latach.

Każdy z organizatorów, partnerów, wolontariuszy i uczestników wniósł swój wkład we wspólne dzieło, dzięki czemu obchody zyskały godny, uroczysty i prawdziwie wyjątkowy charakter.

Siła wspólnoty to siła Ukrainy

Można być dumnym z ukraińskiej społeczności Gdańska, z jej jedności, aktywności oraz zdolności do wspólnego podejmowania wielkich i ważnych przedsięwzięć.

W przygotowanie obchodów włączyli się zarówno przedstawiciele Związku Ukraińców w Polsce, jak i Ukraińcy, którzy przybyli z Ukrainy w ostatnich latach. Pomimo różnych doświadczeń życiowych wszyscy połączyli siły, aby godnie, uroczyście i podniośle uczcić 35. rocznicę odzyskania niepodległości przez Ukrainę.

W niektórych miejscowościach zaplanowano modlitwy i inne wydarzenia z okazji Dnia Niepodległości Ukrainy, często bardziej kameralne. Gdańsk natomiast pokazał niezwykłą siłę swojej społeczności, jej wytrwałość, zdolności organizacyjne i konsekwencję w dążeniu do wspólnego celu.

Gdańskie doświadczenie może stać się dobrym przykładem dla innych ukraińskich ośrodków, pokazującym, jak dzięki jedności, wzajemnemu zaufaniu i odpowiedzialności można zorganizować wydarzenie o takiej skali i znaczeniu.

Gdańskie uroczystości stały się dowodem siły ukraińskiej społeczności, siły rodzącej się z jedności, odpowiedzialności i miłości do Ojczyzny. Niewielkiej grupie organizatorów udało się zjednoczyć licznych partnerów i przygotować wydarzenie na dużą skalę, które zgromadziło setki osób oraz wyraźnie zaznaczyło obecność Ukrainy w Gdańsku.

Tego dnia Ukraińcy pokazali, że są ważną częścią życia miasta, Pomorza i całej północnej Polski. Nie tylko pielęgnują własny język, kulturę, wiarę i pamięć historyczną, lecz także aktywnie uczestniczą w rozwoju lokalnych społeczności i budowaniu wspólnej europejskiej przyszłości.

Siła ukraińskiej społeczności w Gdańsku stała się odzwierciedleniem siły całego narodu ukraińskiego. Narodu, który potrafi się jednoczyć, działać, tworzyć i nie poddawać nawet w obliczu największych prób.

Chwała Ukrainie! Bohaterom chwała!