Тлінні останки Владики Йосафата Коциловського

Published by admin3 on

перепоховували чотири рази

– 150-а річниця від дня народження

3 березня 1876 р. у с. Пакошівка Підкарпатського воєвідства народився
Йосафат Коциловський, у майбутньому єпископ Греко-Католицької
Церкви, єпископ Перемишський, Сяноцький та Самбірський, блаженний
священномученик УГКЦ.


Владика помер 17 листопада 1947 р. в совітському лагрі Чапаївка біля
Києва (у 1946 р. [25 червня], після повторного арешту був депортований
до Радянської України). В роки правління комуністичного режиму в
Україні тлінні останки єпископа Коциловського були таємно
перепоховані [серед іншого] до могили на Личаківському кладовищі у
Львові.


Останнє перезахоронення праху Владики Йосафата Коциловського
відбулося 12 серпня 2001 року в церкві Благовіщення Пречистої Діви
Марії в Стрию. Божественну Літургію очолив Патріярх УГКЦ
Блаженнійший Любомир Гузар.


Владика Йосафат (в мирі – Йосиф) Коциловський народився в родині Петра і
Катерини (з дому: Косар). Закінчив народну школу в рідному селі, а потім
навчався в гімназіях Сяніка, Самбора і Ясла. У 1896 р. поступив на правничий
факультет Львівського Університету.


У 1911 р. вступив до новіціяту ЧСВВ у Крехові. Вічні монаші обіти склав у 1916 р.
Викладав богослов’я у монастирях Лаврова та Львова. У 1915–16 рр. був
ректором Греко-Католицької Духовної Семінарії. 23 вересня 1917 р. висвячений
на Перемиського єпископа Митрополитом Андреєм Шептицьким. Владиці
Коциловському довелося управляти єпархією у винятково складний час:
пережив розпад Австро-Угорської імперії, братовбивчу українсько-польську
війну, надію на незалежну державу — Західноукраїнську Народну Республіу та її
падіння, польсько-більшовицьку війну, організацію Польської держави, й її
програну війну 1939 року.


21 вересня 1945 р. у Перемишлі Владику заарештувала польська безпека. Був
звільнений але 26 червня заарештований органами НКВС і перевезений до
Києва. Відмовився оселитися в СРСР та перейти до РПЦ. Засуджений до 10-ти
років виправно-трудових таборів. Помер у таборі Чапаївка (недалеко Києва) для
інвалідів 17 листопада 1947 року.

Беатифікований 27 червня 2001 року в Львові Папою Іваном ІІ на іподромі, де
Папа відслужив дві меси — у латинському та візантійському обрядах.

(бт)