1 серпня Церква вшановує пам’ять святих семи мучеників Маккавеїв, їх матері Соломії, і старця Єлеазара.
Прокімен (г. 7): Вознесі́ть Го́спода Бо́га на́шого і поклоня́йтеся
підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́ (Пс. 98,5).
Стих: Госпо́дь воцари́вся, нехай обу́рюються наро́ди (Пс. 98,1).
Прокімен святим (г. 8): Веселі́ться в Го́споді і ра́дуйтеся,
пра́ведні (Пс. 31,11).
Стих: Блаже́нні, яким про́щено беззако́ння і яки́м гріхи́ покри́то (Пс. 31,1).
Тропар Хреста (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́
наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на
супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Тропар святим (г. 1): Бо́лістями святи́х,* які́ за Те́бе
перетерпі́ли,* да́йся ублага́ти, Го́споди,* і всі на́ші бо́лісті зціли́,*
Людинолю́бче, мо́лимося.
Сла́ва: Кондак святим (г. 2): Прему́дрості Бо́жої стовпі́в сім* і
Боже́ственного Сві́тла світи́льники семисві́чні, Макаве́ї
всему́дрі,* пе́ред му́чениками превели́кі му́ченики,з яки́ми всіх Бо́гу молі́ться, щоб спасли́ся ті, які почита́ють вас.
І ни́ні: Кондак Хреста (г. 4): Вознíсся Ти на хрест добровíльно.
Ново́му лю́дові Твоє́му, що Твоє́ ім’я́ но́сить,* дару́й щедро́ти
Твої́, Хри́сте Бо́же.* Возвесели́ си́лою Твоє́ю благовíрний наро́д,*
перемо́ги на супроти́вників дай йому́,* що за по́міч ма́є Твоє́
ору́жжя ми́ру, непобо́рну перемо́гу.
Історія про сімох братів Макавеїв та їхню матір Соломію — це давня повість про незламність духу, віру та вірність власним переконанням.
Події відбувалися у II столітті до н. е., коли юдейські землі потрапили під владу сирійського царя Антіоха IV Епіфана. Прагнучи викорінити місцеву культуру та релігію, цар наказав усім жителям зректися віри предків, поклонятися язичницьким богам і виконувати ритуали, що суперечили законaм юдеїв.
Суд і випробування
Учитель закону, старець Єлеазар, першим відмовився підкоритися цареві й прийняв мученицьку смерть. Після цього до сирійського володаря привели матір Соломонію та її сімох синів:
Авима
Антоніна
Гурія
Єлеазара
Євсевона
Алима
Маркелла
Цар сподівався зламати родину, загарбавши їхню волю за допомогою погроз та катувань на очах одне в одного.
Подвиг братів
Брати по черзі виходили перед царя. Кожен із них погодився витримати найжорстокіші тортури, але не зректися своїх принципів. Вони відкрито казали цареві, що його влада тимчасова, а правда й вічність належать Богові. Одне за одним юнаки гинули, зберігаючи гідність і підтримуючи один одного словами про майбутнє воскресіння.
Мужність матері Соломії
Найважчим випробуванням ця ніч була для матері, Соломонії. Вона була змушена дивитися на загибель своїх дітей. Проте замість того, щоб благати синів про поступку задля збереження життя, вона підходила до кожного й тихо шепотіла слова підтримки, закликаючи не боятися мучителя й зустріти смерть із піднятою головою.
Коли залишився тільки наймолодший син, Антіох спробував схилити Соломонію до обману: він обіцяв багатство та щасливе майбутнє хлопчикові, якщо той просто виконає царський наказ. Проте мати нахилилася до найменшого сина й мовила:
«Сину мій, подивись на небо і землю та згадай, хто це створив. Не бійся цього катівника, а будь гідним своїх братів, щоб я могла з гордістю зустріти вас усіх разом у вічності».
Молодший син відкинув пропозицію царя й прийняв смерть так само мужньо, як і його старші брати.
Останньою, помолившись над тілами своїх синів, померла сама Соломонія.
Історія святих мучеників Макавеїв (пам’ять яких ушановується 1 серпня за новоюліанським календарем) стала символом моральної стійкості, а їхнє прізвисько «Макавеї» (що перекладається як «молоти») пізніше дало назву цілому визвольному рухові за свободу та незалежність.
