Сьогодні Церква вшановує пам’ять преподобного отця нашого Антонія Печерського. Цей святий посідає особливе місце в сонмі наших національних героїв і шанується Церквою як “начальник усіх давньоруських ченців”, оскільки заснована старцем на київських пагорбах Печерська обитель багато століть залишається духовним центром, школою чернецтва та просвітництва.
Засновник Києво-Печерської Лаври святий Антоній народився на початку XI століття у місті Любечі (поблизу Чернігова) та у Хрещенні був названий Антипою. З юних років він відчув потяг до вищого духовного життя і на навіювання зважився йти на Афон. В одній з Афонських обителів він прийняв постриг і почав самотнє життя в печері біля цього монастиря. Коли він набув у своїх подвигах духовного досвіду, ігумен дав йому завдання, щоб він йшов на Русь і насадив чернецтво в цій новоосвіченій християнській країні.
Коли преподобний Антоній прийшов до Києва, там було кілька монастирів, заснованих за бажанням князів греками. Але святий Антоній не обрав жодного з них, оселився у двосадженій печері, викопаній пресвітером Іларіоном в 1051 р. Тут святий Антоній продовжував подвиги суворого чернечого життя, якими славився на Афоні: їжею його були чорний хліб через день і вода в дуже помірній кількості. Незабаром слава про нього рознеслася не лише Києвом, а й іншими руськими містами. Багато хто приходив до нього за духовною порадою та благословенням. Дехто почав проситися до нього на проживання. Першим був прийнятий Нікон, саном ієрей, другим преподобний Феодосій.
Молися за нас, преподобний отче наш Антонію, щоб ми за твоїм прикладом приносили християнство у всі ділянки нашого особистого, та суспільного життя!
