В наміренні припинення війни i справедливого миру
Субота 14 березня стала для греко-католиків Вейгерова та інших міст
Ґданського Деканату нашої єпархії днем молитви й участі в Хресній Дорозі на
шляху Вейгеровської Кальварії розташованої на території міської забудови
Вейгерова та місцевого паркового ансамблю.
«…наш Спасителю, допоможи нам іти слідами Твого страждання, щоби
навчится співчуттю, терпінню, милосердю і любові. Дай нам сміливість
зустрічати біль, падіння і втрати довірюючи Тобі й підтримуючи ближніх.
Неай ця Хресна Дорога стане для нас нагадуванням, що навіть у темряві та
жахіттю війни Твоя любов і жертва освітлює наш шлях».
У Хресній Дорозі паломники молилися за мир у виснажливій війні, що вже п’ятий
рік винищує український народ й українську землю. Перед кожною з дванадцяти
каплиць репрезентанти від парафій читали слова молитов та зверталися до
Спасителя з проханнями в наміренні України, своїх ближніх, потерпілих, калік,
хворих, безпритульних, сиріт, позбавлених волі та зниклих безвісті, біженців,
розлучених родин та всіх у горю.
Дерев’яного хреста, що його несли стежками Хресної Дороги, першим на своє
плече взяв ольштинсько-ґданський ординарій УГКЦ Владика Аркадій
Трохановський. Він також, на закінчення урочистої процесії, звернувся до
прибулих прочан словами: «Сьогодні роздумували ми про біль, відчай, голод,
страх і втрату але також і про безмежну любов, підтримку й милосердя на
прикладах добрих людей. Ми бачили і бачимо, що заангажовані волонтери і
світова громадськість показують, як можна сіяти добро, милосердя, любов та
співчуття, навіть тоді коли, здається, що темрява огорнула всіх. Ми бачимо, як
усі українці – в Україні й розпорошені по цілому світу, дякують усім, хто
допомагає вистояти у цій жорстокій, несправедливій війні… Господи, благослови
нас на мирне і щасливе життя. Нехай ця Хресна Дорога навчить нас терпінню,
милосердю і незламності духа! Амінь».
Завершення вейгеровської урочистості стала зустріч усіх учасників й паломнича
трапеза в душпастирському центрі, на які запросив паломників місцевий парох
о. Микола Делінкевич.
текст і фото (бт)
Довідка
Вейгеровська кальварія була четвертою кальварією, збудованою в
шляхетській Речі Посполитій.
Ініціятором її будови та головним засновником був воєвода Мальборка Якуб
Вейгер. Ймовірно, Вейгер ініціював свої зусилля з отримання згоди церковної
влади одночасно з місцем розташування у Вейгеровської Волі, пізніше
Вейгерові. Один із Отців Цистерціанців Оліви, отець Роберт із Вердена,
розрахував відстані між станціями майбутньої Голгофи на основі фактичних
вимірювань Дороги Христа в Єрусалимі та позначив розташування майбутніх
каплиць хрестами на полі.
Як тільки єпископ Влоцлавка і Померанії Миколай Альберт Ґнєвош з
Олександрова дозволив будову Голгофи (9 червня 1649 року), будівництво
каплиць розпочалося негайно. Їхніми засновниками були не лише Якуб Вейгер і
члени його родини, а й колеги та друзі воєводи. У 1661 році, на прохання Якуба
Вейгера, Святіший Отець Олександр VII видав буллу, що надала на десять
років повний відпуст для паломників, які відвідували Голгофу.
Каплиці на шляху Вейгеровської Кальварії — це група з 25 мурованих капличок
різної величини. Комплекс розташований на трьох пагорбах: Оливної Гори,
Гори Сіон, Гори Кальварії. Цілий шлях Вейгеровської Кальварії має довжину 4,6
км. Під кожною каплицю лежить жменька землі з Єрусалиму.
