За новим календарем 6 січня наша Церква святкує празник Богоявлення Господнього (інші назви: Йордан, Водохреща, Водосвяття, Просвічення, свято Епіфанії). Це свято, що завершує Різдвяний цикл і присвячене хрещенню Ісуса Христа в ріці Йордані. Свято символізує очищення, оновлення душі й тіла, а також цього дня освячується воду, яка набуває після освячення цілющих властивостей. Її переховуємо у своїх домах аж до наступного празника.
6 січня 2025 року випало на понеділок. В Україні це 1048-й день війни з московією.
* * *
Олекса Воропай, український етнограф, фольклорист, біолог, мемуарист і письменник в еміграції, в етнографічному нарисі: «Звичаї нашого народу»про празник Водохреща записав: «Ранком у церкві відбувається Богослуження. По Богослуженні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев’яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній…», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ.
До річки на Водохрища йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів (…). На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи…».
У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню». Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води».
* * *
В наших умовах небагато парафій має можливості йти «на воду», щоби там довершити чину її освячення. Це богослужіння переважно звершується або у самому храмі, або перед хрестом встановленим перед ним. Однак дух свята, літургія, почуття вжливості участі у глибоко християнській дії залишаються незінними від віків й єднають нас усіх, і тих, що в материку, й діаспору.
В Гурові Ілавецькому о. митрат Іван Лайкош й о. Христофор Єдвабнік разом з місцевими парафіянами та гістьми парафії спільно молилися в день празника перед іконостасом своєї церкви Воздвиження Чесного Хреста.
(бт)
