«Ми сьогодні прибули тут як паломники з проханнями про милосердя» – Блаженніший Святослав
Тридцять років тому перед ярославською ратушею був встановлений
символічний іконостас, на якому було прикріплено ярославську чудотворну ікону
«Милосеря Двері». Був це день 18 травня 1996 року і наша Церква в Польщі
закінчувала ряд раніше запланованих торжеств присвячених 400-літтю
Берестейської Унії.
Того дня, що його пам’ятаємо як знакову дату в повоєнній історії нашої Церкви в
Польщі, мала відбутися урочиста подія, тобто коронація чудотворної ікони
папськими коронами, що їх до Ярослава привіз з собою з Апостольської Столиці
легат Папи Римського Івана Павла ІІ архиєпископ Ахіле Сільвестріні, префект
Конгрегації до справ Східних Церков. Коронація відбулася (в неділю) в день
празника Преображення Господнього – храмового свята ярославського собору.
Урочистий обряд коронування чудотворної ікони здійснили спільно Кардинал
Ахіле Сільвестріні та Митрополит Іван Мартиняк. Урочиста подія відбулася за
участю багатьох прочан з Польщі й, зокрема, з України.
Глава УГКЦ в Польщі, Митрополит Мартиняк перед 30 роками сказав до
учасників свята знаменні слова: Сьогодні для нас великий і радісний день.
Людських сердець не обмежує границя. Ми ж діти Володимира, діти його
хрещення, єдиної, нерозділимої Церкви. В Бересті наші владики
відновили єдність. Там був початок великої Європи. Там був
християнський край і народ. Ми завжди до них стреміли.
Сьогодні, 16 травня 2026 року, до Ярослава знов з’їхалися прочани, щоби
разом і спільно, подячно помолитися перед чудотворною іконою за дар 30 літ
існування й праці митрополії, а також за український народ, що п’ятий рік вже
терпить війною з вини ворожого сусіда. На цей раз паломників – громадян
України, була більшість.
До Ярослава, щоби помолитися разом з прочанами та особисто з ними
зустрінутися, прибули владики заодно з Польщі, а також з України й Словаччини.
Присутні були представники Римо-Католицької Церкви. На даний раз усі
молилися в реставрованому ярославському греко-католицькому храмі
Преображення Господнього. Були це: Блаженніший Святослав Шевчук,
Митрополит Євген Попович, Владика Аркадій Трохановський, Владика
Володимир Ющак, Владика Марюш Дмитерко, Владика Петро Крик,
Владика Андрій Хім’як, Владика Василь Тучапець, Владика Володимир Фірман,
Владика Йосиф Мілян, Владика Микола Семенишин, Владика
Михайло Бубній, Владика Тарас Сеньків, Владика Ярослав Приріз,
Владика Йона Максім, Архиєпископ Адам Шаль.
«Всі події з минулого нашого народу, які ми згадуємо, є неначе запевнням того,
що двері Божого Милосердя, постать Пречистої Діви Марії сьогодні усіх чекає,
сьогодні подає нам те милосердя, якого просимо. Вона на своїх руках несе і
показує нам свого сина, у якому ми можемо сьогодні побачити невидимого
Отця… Можливо, що усі ті події з давньої та сучасної історії приготували нас до
тих страшних жахіть повномасштабної війни. Ми сьогодні як паломники
приходимо з проханням про милосердя. Я сьогодні привіз з Києва крик і плач
матерів, старших людей, дітей. Ми в цих днях переживаємо дні жалоби. У саме
свято Фатімської Богородиці, 13 травня, відбувся найдовший і наймасовіший
удар з повітря по Україні. Вся Україна горіла, зі сходу до заходу.
Ми сьогодні просимо: Мати Божа, подай нам Боже милосердя, дай нам
відчути, що ми не є сироти, чужинці на своїй землі» – сказав у проповіді до
прочан і біженців Блаженніший Святослав.
Урочистий день в ярославському соборі закінчився процесією з копією ікони
довкола храму та її прощанням на виїзд до Ольштинсько-Ґданської Єпархії, де
відвідуватиме вона всі греко-католицькі парафії на поселенні на північних
землях Польщі.
(бт)
