16 квітня 1875 р. московський цар Олександр ІІ підписав документ, яким
ліквідував Холмську Єпархію Унійної Церкви та приєднав її до імперської
московської Церкви.
Холмська Єпархія була заснована у 1230 рр. королем Русі Данилом. Спершу її
осідоа знаходився в Угровську, а близько 1240 р. був перенесений до Холма. За
єпископа Діонісія Збируйського, у 1596 р. Холмська Єпархія прийняла
Берестейську Унію.
У 1871 р. московська влада призначила на адміністратора Xолмської Єпархії
Маркила Попеля. До того року єпархією управляв Владика Михайло Куземський.
М. Попель видає зарядження, в якому забороняє святкування Непорочного Зачаття
Божої Матері, Божого Тіла, св. Йосафата, наказує у Символі Віри пропускати «і Сина»,
при Службі Божій згадувати петербурзький синод, священики мають носити
обов’язково бороди й широкі московські ряси.
Духовенство й населення Холмщини не послухало заряджень Попеля. З уваги на те
міністер граф Толстой наказав цивільній і військовій владі люблинської і сідлецької
губерній, щоб вона пильно стежила за виконанням заряджень Попеля і якщо було б
треба, передавала непокірних військовим судам, вживаючи навіть зброї.
Почались масові ув’язнення, катування та висилання на заслання і священиків, і вірних.
Жо березня 1874 р. ув’язнено 43 мвящеників, 22 виселено з Холмщини, інших заслано
в Московщину або на Сибір (…).
Після такої кривавої підготовки до «об’єднання в православію» почалась формальна
підготова. Губернатор Громека розіслав по Холмщині й Підляшшю аґентів, які насильно
або підкупством вимушували «добровільні» підписи селян за «об’єднанням». Під
кінець 1875 р. повітові начальники зажадали, щоб з кожного села прибули делеґації,
зложені з двох селян і священика до міста Білої, де мали підписати формальний акт
прохання про об’єднання. Ті, що підписували, одержували «зворот коштів» і підводу
назад, тих, що не підписали, ув’язнювано й запроторювано до тюрми в Люблині, де
вони мусіли перебувати на власний кошт. Звідтіля їх вивожено на заслання.
В травні 1875 р. вислано це «прохання» до Петербурґа. Цар «прийняв» і «одобрив»
прохання. Цього ж року, 1875, відбулися в Петербурзі й Холмі торжественні свята
«приєднання» українського католицького населення Холмщини й Підляшшя до
православної Церкви, а Маркила Попеля в нагороду за звслуги цар назначив єпископом
Люблина.
Джерело: д-р Григор Лужницький, «Українська Церква між Сходом і Заходом»,
Филаделфія, 1954
