Особливий день для нашої спільноти «Матері в молитві» в Ілаві
Сьогодні, 6 листопада, у нашому храмі св. Івана Богослова в Ілаві відбулася надзвичайно тепла й важлива подія — нас відвідав вельмишановний владика Аркадій Трохановський. Його приїзд став продовженням святкування першої річниці існування нашої спільноти. Ми відзначали цей день 16 жовтня, а сьогоднішня зустріч мала більш урочистий і водночас особистий характер.
Все розпочалося з наших традиційних спільних молитов, які ми промовляємо щотижня. Після цього відбулася Свята Літургія, яку очолили владика Аркадій Трохановський і наш душпастир — отець Ярослав Гостинський. Під час служби владика звернувся до нас зі щирими словами підтримки та благословення. Він наголосив, що наша спільнота має міцний і гарний початок, і побажав, щоб попереду було ще багато таких річниць. Найбільшою винагородою за нашу молитву, як сказав владика, буде подяка людей, які відчувають її силу.
Після молитви відбулася ще одна хвилююча мить — владика вручив отцю Ярославу затверджений і проголошений Статут християнського обʼєднання вірних рух «Матері в молитві» та координаторці спільноти Наталії офіційний декрет. Ці документи підтверджують, що наша спільнота «Матерів молитви» відтепер є офіційно визнаною. Цей документ набирає чинності саме з 6 листопада 2025 року. Для нас це велика честь і важливий крок у розвитку парафії і нашої спільноти.
У знак вдячності ми подарували владиці Аркадію символічний дарунок — омофор, який є знаком Божого пастиря, що несе на своїх плечах заблукану вівцю. А ще привітали його святковим тортиком, адже владика теж мав свої ювілеї — 25 років священства і 5 років єпископського служіння.
Окремим важливим моментом було освячення автомобілів, які вже 10 листопада вирушать в Україну черговим конвоєм разом з отцем Ярославом Гостинським — на фронт до наших захисників.
Разом із владикою і отцем ми благословили ці машини та помолилися за тих, хто ними користуватиметься.
Після офіційної частини ми продовжили святкування у теплій, дружній атмосфері — за спільною вечерею з отцем і владикою. Було багато щирих розмов, усмішок і вдячності за цей день.
Це був справді особливий день — день духовного єднання, вдячності й віри в добро. Ми повернулися додому з теплом у серці, усвідомлюючи, що наша спільнота зростає не лише чисельно, а й духовно.
Галина Шпитак
