«Провідник української нації» – Митрополит Андрей Шептицький (упокоївся 81 літ тому)
1 листопада 1944 року у Львові упокоївся Глава Греко-Католицької Церкви Митрополит граф Андрей Шептицький. Він очолював Церкву понад 40 років, з чого три останнці місяці столиця Галичини перпебувала вже під московитською окупацією.
Останню Божественну Літургію, будучи важко хворим, відправив Митрополит 17 жовтня 1944 р. – відтоді більше вже з ліжка не піднявся. Помер 1 листопада близько 13:30 у митрополичих палатах собору св. Юра. Відійшов у вічність на 79 році життя.
З моменту смерті Митрополита почалися серйозні гоніння на Греко-Католицьку Церкву, які припинилися щойно з падінням «радянського союзу» наприкінці ХХ століття..
Похорон Митрополита Андрея Шептицького відбувся 5 листопада 1944 р. У жалобній процесії, що пройшла вулицями Львова взяли участь тисячі людей. Було присутніх 7 єпископів, близько 200 священників та 100 монахів і монахинь. Митрополита похоронили в крипті архикатедрального собору Святого Юра поруч із саркофагом Кардинала Сильвестра Сембратовича.
Вже в незалежній Україні, яку так завзято четвертий рік пробують знищити московити, у Львові, перед собором Святого Юрія, 29 липня 2015 р. було урочисто освячено пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому. Висота пам’ятника — 3,6 м.
Пам’ятник Митрополиту, це відтворений скульптором Миколою Посікірою, із незначними змінами, перший пам’ятник з 1932 року авторства Андрія Коверка (цей пам’ятнк був урочисто відкритий 9 жовтня 1932 року у Львові на подвір’ї Богословської Академії; знищений зараз після приходу більшовиків у 1939 р., але дивом у фондах Національного Музею збереглася проєктна модель, що стала основою для сучасної скульптури).
(бт)
* * *
Про похорон Митрополита історик Михайло Гайковський пише:
«Вже о 16 год. в митрополичих палатах зібралися на засідання отці Митрополичої капітули та архикатедральне духовенство. На засіданні були присутні: митрополит Йосиф Сліпий, єпископ Никита Будка, прелат Л. Куницький, отець-доктор Г. Костельник, отець-канцлер М. Галянт, священики І. Котів, В. Грицай, К. Стисловський, К. Горчинський, А. Ковальський, С. Рудь. По молитві митрополит Йосиф подав до відома сумну вістку про смерть митрополита Андрея Шептицького і, наголосивши на його великих заслугах перед церквою й народом, запропонував проект похоронних учтів, який був схвалений присутніми. Службам митрополії було доручено повідомити про смерть і похорон митрополита Андрея ієрархів Греко-Католицької Церкви, латинський єпископат, вірмено-католицького адміністратора, деканів галицької митрополії. Цим мали зайнятися отці Микола Галянт і Володимир Грицай. Світську владу – „начальника Львівської області п. Козирєва, генерала міста Львова п. Смирнова, представника у справах культу і релігії п. Даниленка та начальника м. Львова п. Бойка” – мали поставити до відома Гавриїл Костельник та Іван Котів. Вони отримали доручення просити владу передати повідомлення про смерть митрополита по радіо».
Було оголошено жалобу до 11 листопада, а 2 листопада труну з тілом А. Шептицького виставили на катафалку в соборі св. Юра. Протягом трьох днів тисячі вірних приходили до храму, щоб попрощатися з Митрополитом.
5 листопада відбувся похорон. Служба Божа проходила під проводом наступника Митрополита – Йосифа Сліпого. Він виголосив також проповідь з балюстради перед собором Св. Юра.
Потім жалобна процесія з труною пройшла через місто теперішніми вулицями Листопадового Чину, Університетською, Січових Стрільців, проспектом Свободи, вул. Коперника, Бандери і за Політехнікою повернулася до пл. Св. Юра. Відтак труну тричі обнесли довкола храму св. Юра і поховали в крипті собору поруч із саркофагом кардинала Сильвестра Сембратовича (1836–1898)».
газета «Збруч», 01.11.2014
