Роздуми над Божим Словом – Ів 3, 13-17
Іноді ми боїмося слова «суд». Коли щось у житті не йде, нам здається, що Бог дивиться на нас із докором: «Знову тобі не вийшло?». Ми носимо в собі відчуття провини, ніби Христос прийшов у світ тільки для того, щоб викрити всі наші слабкості. Але сьогоднішнє Євангеліє розриває цю ілюзію на шматки. Ісус каже прямо: Він не прийшов засудити, а врятувати.
Поглянь на свій день. Ти міг знову зірватися на близьких, міг занадто довго сидіти в телефоні, міг залишити добру справу «на завтра». І замість того, щоб картати себе — спробуй подивитися на Бога, Який у цей момент не відвертається, а простягає руку. «Бог так полюбив світ…» — світ зі всіма його хаосами, війнами, поразками і гріхами. Полюбив настільки, що дав найдорожче — Свого Сина.Це означає, що твоє життя ніколи не є безнадійним. Навіть у найтемнішій точці є вихід, бо Христос піднятий на хрест так само, як Мойсей підняв мідного змія в пустелі. Достатньо підняти очі. Віра — це не абстрактна ідея, а конкретний рух серця: підняти голову з власного болота і побачити того, хто мене любить до кінця.
Ісус не прийшов із вироком, а з шансом. А від нас залежить — чи залишимося в тіні страхів і докорів сумління, чи ризикнемо вийти на світло Його любові. Бо вірити — це означає жити, і жити так, що смерть уже не має останнього слова.Хочеш відчути, що твоє життя справді має сенс? Подивись сьогодні на Христа і дозволь собі повірити, що Він прийшов не засудити тебе, а врятувати. Твоє «так» може змінити все.