Cтрітення Господнє
Тропар (г. 1): Радуйся, благодатна Богородице Діво,* бо з Тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш,* що просвічує тих, що в темряві.* Веселися й Ти, старче праведний,* Ти прийняв в обійми визволителя душ наших, що дарує нам воскресення.
Кондак (г. 1): Утробу дівичу освятив Ти різдвом Твоїм* і руки Симеонові благословив Ти, як годилось,* Ти випередив і нині спас нас, Христе Боже,* але утихомир у брані люд Твій і укріпи народ, що його возлюбив Ти,* єдиний Чоловіколюбче.
Історія Симеона нагадує нам про цінність терпіння, віри та очікування. Вона вчить нас, що справжні зустрічі з Богом і глибокі духовні переживання потребують часу та відкритості серця.
Стрітення також символізує зустріч Старого і Нового Завітів, перехід від очікування до здійснення обітниць. Це нагадує нам про важливість оновлення нашої віри, про те, що Бог завжди діє в нашому житті, навіть якщо ми цього не помічаємо. Як Симеон і Анна, ми покликані бути чуйними до Божої присутності, готовими прийняти Його у своє серце і життя.
У цей день ми освячуємо свічки, які символізують Христа як «світло на просвіту поганам» (Лк. 2:32). Це світло розсіює темряву нашого життя, приносить надію і вказує шлях. Нехай ці свічки нагадують нам про необхідність нести світло Христове у світ, бути свідками Його любові та милосердя у наших родинах, спільнотах і суспільстві.
Свято Стрітення закликає нас зупинитися серед буденності, відкрити своє серце для зустрічі з Богом і дозволити Його світлу просвітити наш шлях. Якщо ми, подібно до Симеона і Анни, будемо терпляче чекати, молитися і служити, то неодмінно відчуємо Божу присутність у нашому житті.
Бо справжня зустріч з Богом не лише змінює нас, але й через нас змінює світ навколо.
Про Закхея
Наближається Великий піст, і Церква закликає нас до духовної підготовки. Неділя про Закхея є першим сигналом до цього, нагадуючи про необхідність змін у нашому житті.
Закхей, будучи багатим начальником митників, прагнув побачити Ісуса. Його низький зріст і натовп не стали перешкодою: він виліз на сикомор, щоб побачити Спасителя. Цей вчинок демонструє, як сильне бажання може подолати будь-які перепони.
У сучасному світі ми часто стикаємося з перешкодами на шляху до духовного зростання: зайнятість, соціальні мережі, матеріальні турботи. Проте приклад Закхея вчить нас, що справжнє прагнення до Бога допомагає подолати ці бар’єри.
Важливо зазначити, що після зустрічі з Ісусом Закхей не лише прийняв Його в свій дім, але й вирішив змінити своє життя: половину майна віддати бідним і повернути вчетверо тим, кого скривдив. Це свідчить про справжнє покаяння та готовність до змін.
Наближаючись до Великого посту, ми маємо задуматися: які „сикомори” ми готові підкорити, щоб наблизитися до Бога? Чи готові ми змінити своє життя, відмовитися від того, що віддаляє нас від духовності, і зробити крок назустріч Спасителю?
Нехай приклад Закхея надихне нас на щире покаяння та прагнення до духовного оновлення. Адже, як сказав Ісус, „Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло”.
