Ця історія – одна з найяскравіших у Євангелії. Уявіть собі: будинок переповнений людьми, немає жодного шансу пробитися всередину, а чотири чоловіки несуть на ношах свого друга. Вони приходять і бачать цей натовп. Що робити? Більшість із нас, мабуть, сказала б: «Ну що ж, не судилося. Може, якось іншим разом». Але ці хлопці – не такі. Вони не здаються, не шукають виправдань. Вони вилазять на дах, розбирають його і спускають свого друга просто перед Ісусом.
І що найцікавіше? Ісус зцілює паралізованого не через його власну віру, а через віру його друзів!
Світ сьогодні вчить нас жити самостійно. «Не розраховуй ні на кого», «Будь сильним», «Сам собі господар». Але правда в тому, що в моменти, коли нам найважче, ми не можемо підняти себе самі. Нам потрібні люди, які принесуть нас до Ісуса, навіть якщо ми самі вже не маємо сили вірити.
Можливо, зараз у твоєму житті є хтось, хто «паралізований» страхом, гріхом, зневірою. Хтось, хто не може сам прийти до Бога. Може, ця людина потребує саме тебе – щоб ти «розібрав дах» і допоміг їй зустрітися з Ісусом.
А ще варто замислитися: чи маємо ми таких друзів? Чи є поруч люди, які, коли ми впадемо, не скажуть: «Ну що ж, сам винен», а візьмуть нас на руки й понесуть туди, де є зцілення?
Ці друзі могли б здатися. Вони могли б сказати: «Ми ж намагалися, пробач, брате, нічого не вийде». Але вони шукали вихід. Іноді нам здається, що перед нами глухий кут, що ситуація безнадійна. Але насправді це лише «дах», який ще можна розібрати.
Що сьогодні є цим дахом у твоєму житті? Страх? Гріх? Байдужість? Гроші? Відчуття, що ти недостойний Божої любові?
Можливо, Ісус чекає, коли ти наважишся зробити щось радикальне, щоб зустріти Його.
Ця історія закінчується двома несподіванками. Перша: Ісус не починає з фізичного зцілення, а говорить: «Прощаються тобі гріхи». Це показує, що найбільший параліч – не тілесний, а духовний. Ісус спочатку хоче зцілити наше серце.
Друга несподіванка – реакція людей. Вони дивуються і прославляють Бога. Але знаєте, що найбільше вражає? Уся ця сцена відбулася тому, що четверо друзів не здалися.
І ось питання до тебе: хто в твоєму житті чекає, щоб ти став для нього таким другом? І чи готовий ти сам дозволити комусь понести тебе до Ісуса, коли впадеш?
