Ілавське святкування, та канонічна візитація

2 травня 2026 року в місті Ілава відбулося особливе й по-справжньому урочисте свято для місцевої української греко-католицької спільноти — храмовий празник святого Івана Богослова та канонічна візитація парафії, яку очолив владика Ольштинсько-Гданської єпархії Аркадій Трохановський.
Святковий день розпочався з теплого й щирого привітання. Наймолодші парафіяни зустріли владику з букетами квітів, створивши особливу атмосферу радості, вдячності та дитячої безпосередності. Цей символічний жест став гарним знаком початку спільної молитви і водночас підкреслив живу, родинну атмосферу парафії, де кожне покоління має своє місце і свій внесок у життя громади. Під час Божественної Літургії настоятель парафії, отець Ярослав Гостинський, виголосив звіт про діяльність громади. У своєму слові він з вдячністю згадав шлях, який пройшла ілавська парафія впродовж років: від перших кроків становлення до сьогоднішнього живого та активного церковного життя. Особливо було відзначено пам’ять про першого пароха Євгена Кузьмяка, а також про родини й добродіїв, які багато років підтримують парафію молитвою, працею і конкретною допомогою.Отець Ярослав наголосив, що церква в Ілаві стала духовним домом для різних людей: тут моляться і українці-біженці, і українці-іммігранти, і ті, хто був переселений сюди в часи операції «Вісла». Саме в цій різноманітності й полягає особлива сила парафії — у вмінні об’єднувати людей навколо молитви, взаємної підтримки та спільної пам’яті. Впродовж останнього року церква була також відпустовим місцем, де відбувалося чимало важливих духовних подій, зустрічей і молитовних ініціатив. Отець згадав про спільноту Матерів в молитві , які кожного четверга приходять до храму і моляться за дітей, за Україну і за всіх тих хто потребує щирої молитви . Окремо було згадано й про щорічний табір «Андріада», який уже став доброю традицією для парафіяльної спільноти, а також про поїздки до України та волонтерські конвої, що вирушають звідси з допомогою для тих, хто найбільше її потребує. Хоча парафія невелика чисельно, вона незмінно залишається дуже активною у служінні — як на підтримку України, так і для допомоги військовим, дітям-сиротам та всім, хто опинився в біді. Ці ініціативи свідчать про те, що справжня церковна спільнота живе не лише богослужінням, а й конкретною любов’ю до ближнього.Після звіту настала черга канонічної візитації. Владика Аркадій Трохановський звернувся до вірних із поясненням, що таке канонічна візитація та яке її значення в житті Церкви. Він підкреслив, що це не лише формальний церковний обряд, а важливий спосіб духовної підтримки парафії та її душпастиря. Така візитація допомагає періодично зміцнювати священників у вірі, а також нагадує, що владика як пастир єпархії є поруч зі своїми отцями, підтримує їх і розділяє з ними відповідальність за життя Церкви.
Свято в Ілаві зібрало чимало гостей і священників. Серед присутніх були отець Іван Галушка Протосинкел Ольштинсько- Гданської Єпархі разом сином Юліаном, отець Сергій Гончарук ЧНІ з Торуня, отець Богдан Костельний з родиною з Плоцька, отець Богдан Демидась із Чорнобаївки, а також отці Обляти Бартуш і Тадеуш з римо-католицької церкви. До святкування долучилися також отець Мартін і отець Петро з костела Непорочного Зачаття. Їхня присутність додала події ще більшої урочистості та братньої відкритості.
Під час проповіді владика Аркадій Трохановський звернувся до вірних зі щирим словом вдячності. Насамперед він подякував парафії за запрошення та з радістю відзначив її досягнення. У своїй проповіді владика наголосив, що добре знає і щиро тішиться тим, як функціонує і розвивається громада в Ілаві. Він подякував за табір «Андріада», за спільноту матерів молитви, за активне життя парафії та за відкритість до участі в різних церковних і громадських заходах. А також висловив особливу подяку нашому отцю пароху Ярославу за його постійну підтримку і допомогу Україні і численні гуманітарні конвої для військових , їхній родин і дітей сиріт.
Після завершення Божественної Літургії та канонічної візитації владика Аркадій Трохановський освятив вино та автомобілі – 41, 42 які поїдуть в Україну в ХХІ гуманітарним конвоєм. Цей жест став дуже промовистим знаком сопричастя з тими, хто сьогодні потребує допомоги, та живим продовженням парафіяльного служіння ближнім.
Завершенням святкового дня став спільний обід у церковній світлиці, куди були запрошені всі парафіяни та гості. У теплій, невимушеній атмосфері лунали щирі розмови, обмін враженнями та слова вдячності за пережите свято. Саме такі моменти найкраще показують, що Церква — це не лише стіни й богослужіння, а насамперед жива спільнота людей, об’єднаних вірою, пам’яттю і любов’ю.
Свято храмового празника в Ілаві ще раз засвідчило: навіть невелика парафія може мати велике серце, якщо в ній живе щира молитва, взаємна підтримка та відкритість до потреб інших. А присутність владики, духовенства, молодших і старших парафіян зробила цей день по-справжньому благословенним і незабутнім.
Галина Шпитак