24 серпня (у 4 році війни) Україна відзначає: – 34 – ліття «Акту про державну незалежність України», 30 – ліття Дня Конституції України — єдиного державного свята, що закріплене в самій Конституції (схваленої 28 червня 1996 р.)

Published by admin on

24 серпня 1991 року голосами 346 депутатів на сесії Верховна Рада УРСР прийняла «Акт про державну незалежність України». З метою всенародного його підтвердження сесія вирішила провести 1 грудня республіканський референдум. Того ж дня були прийняті постанова «Про проголошення неза лежності України» та «Про військові формування на Україні».

У волевиявленні взяли участь 31 891 742 громадянина, або 84,18 % від заг. кількості внесених до списків. Ствердну відповідь на питання бюлетеня «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» — «Так, підтверджую» — дали 90,32 % голосуючих (28 804 071 особа). Проти — «Ні, не підтверджую» — проголосувало 7,58 %. Недійсними було визнано 2,10 % бюлетенів.

30 серпня 1991 року Леонід Кравчук підписав Указ Президії Верховної Ради «Про заборону діяльності компартії України», як організації, що взяла участь в державному перевороті. Прийнятий 12 вересня 1991 року закон «Про правонаступництво України» проголосив Україну правонаступницею УРСР і частково правонаступницею СРСР.

*          *          *

АКТ

Проголошення Незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначенння, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто

Проголошує

Незалежність України та створення самостійної української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Леонід Кравчук

 – Верховна Рада України

24 серпня 1991 року

[світлини із відкритих джерел]