Храмовий празник Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня) в Гурові Ілавецькому, разом з місцевими вірянами, святкують від десятиліть також гості, які прибувають тут з сусідських парафій, заснованих після 1990-их років, для яких колись у цьому місті була це головна релігійна подія регіону. Від років немала кількість кількість вірних в церкві, це вчителі та учні української школи. Моляться з нами також біженці з України.
Цьогорічне свято очолив Владика Аркадій Трохановський, Ольштинсько-Ґданський ординарій. Разом з ним перед престолом стали парохи із сусідніх парафій, що приїхали разом зі своїми вірянами. Присутні на Божественній Літургії були також священники місцевої латинської парафії Найсвятішого Серця Ісуса.
Після Утрені присутні в храмі процесійно, разом зі своїм Владикою та священниками, вийшли на прицерковний майдан, щоби взяти участь в освячені нового місійного хреста, встановленого в суботу 24 вересня на місці давнього, який з роками піддався дії часу.
Освячений хрест, про що нагадав у проповіді Владика, приурочений трьом подіям: 75-ій річниці виселення, 65-ій річниці першої греко-католицької літургії в Гурові Ілавецькому та 40-ій річниці першої відправи у власному храмі.
Владика зокрема звернув увагу вірянам на особливе значення хреста в житті християнина: «Хрест завжди допомагав нашим предкам перетривати різні важкі моменти. Був і є найосновнішим фундаментом нашого життя. Коли одні хочуть позбутися його, тому що це знак згіршення для них, то для других, це великий знак любові, знак перемоги. Хрест для нас, християн, це дерево життя! Дерева завжди приносять життя. Без дерев та лісів не буде повітря на землі, не буде овочів та поживи для людей і звірят. Дерева нам дають помешкання і вогонь, що гріє воду та дає можливість приготовити смачну їжу. Все, що створив Господь, це добре! Але людина може все перетворити проти себе! Але Ісус своєю смертю на хресті перетворив кару на благодать, смерть на воскресіння. Дерево, на якому був покараний Христос, стає деревом життя, знаменням воскресіння!
Сьогодні нам потрібно далі нести допомогу нашим співбратам з України. Вміймо з гідністю переносити терпіння наших близьких, будьмо разом з ними. Не вибираймо того, що просте й легке. Служити молитвою, духовною підтримкою. Скріпляти себе взаємно».
(бт)
