Своє літочислення і хроніку наша парафія в Ґданську починає від днів 19 і 26 травня 1957 р., коли-то в костелі Святого Вартоломея (саме цьому ж самому, який носить сьогодні звання й гідність конкатедрального храму Ольштинсько-Ґданської Єпархії УГКЦ) першу Божественну Літургію відправив о. митрат Василь Гриник.
Від згаданих подій минули десятиліття і 16 жовтня 2022 р., з нагоди празника Покрови Пресвятої Богородиці, ґданщани (а серед них немала група іммігрантів, студентів і біженців з України) зійшлися до свого храму, щоби разом помолится, вшанувати свято і 65-ліття парафії.
Владику Аркадія Трохановського, Ольштинсько-Ґданського єпарха, який очолив святкову Божественну Літургію, в порозі храму привітали о. митрат Йосиф Улицький та делегації вірян з квітами і традиційним українським хлібом на руках.
Відкликаючися у проповіді до гарної історії греко-католицької спільноти й парафії в Ґданську Владика Аркадій нагадав і цей період, коли стала вона прибіжищем для тих, хто захищаючи себе й рідню перед війною, змушений був чи тільки на певен час, чи може вже і на постійно, покинути свій край. Біженець віднайшов тут своїх.
Сталося це не випадково, бо саме: «Наші предки поставили на віру в Бога, зберегли свою ідентичність: релігійну та національну. Вчили нас молитви рідною мовою. Їхня праця принесла плоди. Ми не стали кимось іншим. Про це треба пам’ятати і бути ім вдячними. Жертвували себе, але цю працю треба продовжувати, щоби у своїй Церкві надалі були люди. Дякуючи поколінню, яке виховало нас, яке зробило все, що було можливе, сьогодні також і ми з новим духом відповідальності за народ, за Церкву, за свою особисту, індивідуальну ідентичність маємо йти цією дорогою, щоби не бути кимось іншим. Триваймо з переконанням у вірі наших предків. Тому ставмо на Господа Бога. У Нього найкращий проєкт. Це проєкт любові Бога та ближнього. Такий час, що ще більше потрібно молитви, віри в Бога, потрібно шукати духовного скріплення і не падати духом. Богородиця з великою покорою прийняла рішення Бога щодо неї. Вміймо і ми також, починаючи від Тайни Покаяння, шукати дороги до нашого відродження.
Наука предків вчить нас бути відкритими для інших, коли-то зберігаючи свою заповітну тотожність, ставимося зі зрозумінням до своїх ближніх.
З нагоди 65-літнього ювілею Владика добрим словом, грамотами й медалями св. Йосафата Коциловського нагородив місцеву парафіяльну молитовну Спільноту ОРАНТА Нерушима Стіна, парафіяльний хор св. Вартоломея, Братство св. Володимира Великого, хрестителя Київської Русі. Окремі слова подяки склав пароху ґданської парафіє: «Дякую митрату о. Йосифові Улицькому за довголітнє душпастирювання в цій парафії, за велике зусилля, за дбання про єдність в парафії, за матеріяльну та духовну турботу. За ті всі роки невтомної праці».
На закінчення богослужіння в храмі присутні кількакратно заспівали «Многая літа» і проводові Церкви, і ювілярам, і цілому народу. Торжество довершило мирування Владикою вірян присутніх в церкві.
У другій частині празника ґданщани мали нагоду ознайомитися з доповіддю історика Національного заповідника „Софія Київська” з Києва, п. проф. Олени Ясинецької, яка запрезентувала три жіночі постаті з-перед століть, дуже заслужені в історії європейського християнства, а ще не достатньо відомі й у своєму народі. Доповідь торкалася Інгігерди Шведської, Анни Київської та Едігни Баварської.
