Святий Яків був двоюрідним братом Ісуса Христа (мати його називалася Марія Клеопова), а також одним із 70 Христових учнів. Після воскресіння Ісус явився йому особисто. Про це не згадано у Євангеліях, але св. Павло у своєму посланні до коринтян пише, що Спаситель явився св. Петрові, опісля усім дванадцятьом апостолам, потім більш як п’ятистам учням, які зібралися разом, „опісля з’явився Якову” (15, 7).
Яків був першим єпископом Єрусалима і управляв Єрусалимською Церквою 28 літ. Його пастирське служіння припало на дуже важкі часи переслідування християн поганами та юдеями. Життя Якова було таке чисте і святе, що увесь народ надзвичайно шанував його і називав праведником, про що, зокрема, згадує римський історик Йосиф Флавій. 63 року Якова побили до смерті камінням і палицями за те, що не хотів заперечувати божество Ісуса Христа. Мощі св. Якова спочивають у Римі в церкві Дванадцяти Апостолів.
Християнський календар
