Святий Миколай, візантійський єпископ, народився близько 270 року в місті Патарі, в Лікії, південно – західній області Малої Азії. Сім’я Миколая була однією з найзаможніших у місті. Ще з діда-прадіда його рідні прийняли християнство. Втім сповідували його таємно від язичницької влади, яка переслідувала вірян.
Миколай був єдиною дитиною у сім’ї, тож жив у добробуті та турботі. Втім, батьки Миколая померли дуже рано, і хлопчика став виховувати його рідний дядько – єпископ міста Мири Лікійські. Вже там Миколай вирішив присвятити своє життя служінню Богу та прийняв чернечий постриг. Після смерті дядька-єпископа Миколай став його наступником. Саме за місцем проживання Святого його і називають Миколаєм Чудотворцем Мирлікійських.
На початку IV століття імператори Діоклеціан та Максиміліан почали гоніння християн. Проте Миколай не відмовився від своєї віри, за що потрапив у в’язницю. Його звільнив у 313 році імператор Костянтин Великий, який поблажливо ставився до християн. Після цього Миколай повернувся до своєї пастви.
Святий Миколай помер 6 грудня близько 345 – 352 рр. у м. Міра. Тіло його було покладене з великою пошаною в церкві міста Міри, де спочивало до 1087 року. На його честь установлено окреме свято. День Святого – 6 грудня за григоріянським календарем та 19 грудня – за юліянським.
* * *
Св. Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців і лучників. Визнається патроном міст Амстердам (Нідерланди), Барі (Італія), Барранкілья (Колумбія).
