На наступний день святого Богоявлення Собор чесного і славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана від початку Церква прийняла святкувати. Годилося-бо вшанувати святкуванням того, хто послужив божественного Хрещення таїнству, поклавши свою руку на голову Владики. Зразу-бо після хрещення Господнього Хреститель вшановується і піснями славиться соборно. Собор-бо говоримо, коли збираються люди в церкву на спів і славословлення Боже, на честь і похвалу вшанованого святом великого Івана Предтечі і Хрестителя.
Такий же собор, який по всіх, що у вселенній, церквах відбувався і нині відбувається. Проте в особливий спосіб — у храмах, створених в ім’я Хрестителя, так, як колись у храмі його при Йордані, де ж Христа хрестив, і в Севастії, де ж Ірод його посік, і в Антіохії, де ж руку його праву святий євангелист Лука заніс, і в Царгороді, куди ту святу руку з Антіохії принесено і де найбільше собор той прославився, бо принесено руку в саме навечір’я святого Богоявлення, коли святиться вода. І вважалося тоді, що сам Хреститель прибув невидимо на освячення води. Була ж радість велика царям і всьому народові, і з великим торжеством Собор Хрестителя після Богоявлення дня відзначали.
Відзначаємо і ми радістю духовною Собор святого цього великого Івана, Предтечі і Хрестителя, молячись до нього, щоб молив за нас Владику Христа, щоб були ми зібрані в Церкві торжествуючих, у храмі нерукотворному, вічному, на Небесах. І щоб там святкуючих голос було чути, і щоб святкувати разом Богоявлення вічне, наповнюючись з ним баченням Лиця Божого, Який явленням Себе святим Своїм показується. І славити зі всіма небесними ликами Отця, і Сина, і Святого Духа навіки.
Амінь.
Джерело:
Дмитро Туптало – «Житія святих», Том V – січень
(Переклав Валерій Шевчук
– Львів, Видавництво «Свічадо», 2008)
