22 січня 1863 р. – 160 років тому – спалахнуло польське (січневе) протимосковське повстання, яке захопило землі Правобережної України. Керівники повстання звернулися (вже під час боєвих дій) до українських селян приєднатися до боротьби, проте не отримавши жодних соціяльних та національних гарантій, українці проігнорували заклик разом виступити проти спільного ворога.
* * *
«У лютому 1863 ЦНК [Центральний Національний Комітет – ред.] звернувся до українських селян із закликом приєднатися до повстання. Щоб привернути на свій бік селянство, повстанці проголосили “Золоту грамоту”, у якій обіцяли, що у власність селян навічно й без оплати переходять орні землі та майно, за які зараз селяни мали сплачувати чинш чи відробіток панам. Селяни сприйняли відозву по-різному. Іноді охоче, але часом, як на Київщині, насторожено, не даючи їй віри. Траплялися навіть напади на повстанців, що зачитували селянам “грамоти”.
Як сказав Павло Ясениця, [польський історик – ред.]подекуди «український люд боровся з повстанням не тому, що воно було польським, а тому, що він вважав його панським». Окрема відозва була випущена до поляків на Русі, яка закликала до надання допомоги повстанню в Литві й Польщі».
Іван МОЗГОВИЙ
СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ В ПОЛЬЩІ Й УКРАЇНА
– https://essuir.sumdu.edu.ua/
світлина:
Artur Grottger, cykl „Polonia”, III. Kucie kos.
