31 січня 1883 р. — у с. Голодівка, нині Задністряни на Львівщині, народився Григорій Лакота, Перемисько-Самбірський єпископ-помічник, блаженний УГКЦ.

Після закінчення народної школи в Комарному та Академічної гімназії у Львові вступив до Генеральної семінарії у Львові та на богословський відділ Львівського Університету. Був висвячений на священника 30 серпня 1908 р. у катедрі св. Івана Хрестителя в Перемишлі. Свячення прийняв з рук Владики Константина Чеховича. Після двох років душпастирювання, 1910 р. Владика Константин направив о. Григорія на вищі студії до Відня – в Інститут св. Августина. Звідти той повернувся з науковим ступенем доктора богослов’я.

Важкими були для нашої Церкви роки Другої світової війни, особливо загострилися стосунки між українцями та поляками, але ще більші жахіття почалися після війни – комуністичний терор, передусім щодо УГКЦ та її духовенства.  З 11 на 12 квітня 1945 р. органи НКВС заарештували у Львові та Станіславові Митрополита Йосифа Сліпого й інших єпископів. Після псевдособору 1946 р. польський уряд рішуче почав переслідувати греко-католицьке духовенство, зокрема кир Йосафата та кир Григорія.

Владика Григорій мав нагоду переїхати до більш безпечного місця, проте він свідомо вирішив залишитися зі своєю Церквою, для якої був добрим пастирем і провідником. Він казав: «Як буде така воля, що нас вивезуть, то може так треба, може нас там чекає хоч би одна душа, що потребує нашої помочі, може від цього залежить її спасіння, то варто для неї посвятитися…».

25 червня 1946 р. польська влада заарештувала Владику Йосафата Коциловського, а наступного дня – Владику Григорія та інших членів капітули. Їх було вивезено на кордон і передано органам НКВС.

У Києві через небажання владики Григорія перейти на православ’я радянська влада засудила його на 10 років примусових робіт у Сибіру в заполярному концтаборі Воркути. Влітку 1950 р. здоров’я Владики значно погіршилося. Його переведено до лікувального пункту в поселенні Абезь, де він упокоївся в Бозі 12 листопада 1950 p.  

 На основі:

«Духовенство Перемиської єпархії та

 Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 2015.