Дату 24 лютого 2022 року кожен українець запам’ятає на все життя. Близько 5 години ранку Росія здійснила злочинний повномасштабний напад на незалежну й самостійну територію України. Вже рік Україна стоїть та стримує багаточисельну навалу загарбницького та вбивчого російського агресора. Цими днями українці об’єднуються у молитовних заходах, щоб вшанувати пам’ять загиблих захисників України та висловити вдячність усім, хто надає Україні щиру, безкорисливу допомогу. 24 лютого в Катедральному Соборі Покрову Пресвятої Богородиці в Ольштині владика Аркадій Трохановський у співслужінні з отцями Іваном Галушкою, Станиславом Тарапацьким та Богданом Ситчиком очолив Літургію за мир в Україні та за жертви війни. У своїй проповіді Преосвященний владика підкреслив, що «цей рік змінив нас. Ми показали нашу велику християнську зрілість, відчули сильну потребу нести допомогу ближнім». Опісля літургії відправлено Панахиду за загиблими громадянами України. Увечері з ініціативи маршалка Вармінсько-Мазурського воєводства відбувся концерт «Солідарні з Україною», під час якого виступили хор «Bel Canto» під керівництвом професора Яна Полов’янюка та учні Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ґурові Ілавецькому. Сумні роковини повномасштабної війни Росії проти України продовжувалися 26 лютого у неділю поєднання та прощення. О годині 10.00 ольштинський Катедральний Собор заповнився вірними, які прийшли молитися за перемогу України, за припинення кровопролиття, за волонтерів та весь український народ. Чи український народ є в силі простити? Як простити, як виконати це Боже слово? – лунали у проповіді запитання владики Аркадія Трохановського. У відповідь за Блаженнішим Святославом прозвучало «Молімося, щоб ми зуміли перетворити нашу ненависть на мужність». Владика Аркадій дякував усім особливо за молитву, яка оберігає життя воїнів, за те що творимо спільноту людей, які розуміють, що треба бути з тими, хто терпить. Слова подяки прозвучали для друзів-поляків, які відкрили свої двері для українських біженців, для волонтерів та медичних і військових служб. Після літургії віряни подивилися зворушливе відео-звіт з доставлення допомоги з ольштинської парафії до Львова до Гарнізонної греко-католицької церкви і Трускавця до реабілітаційної лікарні. Відео було записано журналістом Романом Боднаром, який разом з волонтерами Стефаном Мельником, Павлом Ґерчаком та Петром Мігусом здійснили поїздку з гуманітарною допомогою в Україну. Цей міні-репортаж підтвердив, що з одного боку був це рік болю та втрат, але також єдності, взаємодопомоги та людяності. Хлопці привезли також запис подяки з передової зі Слов’янська усім, хто допомагає, хто не байдужий до подій в Україні. Було також пряме поєднання з Україною, зі подячним словом до присутніх звернувся о. Тарас Михальчук – настоятель Гарнізонного Храму Св. Апостолів Петра і Павла української греко-католицької церкви у Львові. З ліричною музичною програмою виступив славнозвісний ольштинський ансамбль «Еней». У виконанні хлопців прозвучали пісні «Не питай» та «Біля тополі». В інструментальному супроводі «Енея» пісню «Пливе кача» заспівав Павло Ґерчак. На закінчення артистичної програми Катедральний хор виконав два гімни – церковний «Боже великий, єдиний» та державний «Ще не вмерла України». Організаторами відзначення сумної роковини російського вторгнення в України були волонтери Павло Ґерчак, Роман Боднар та Стефан Мельник. Гарним зворушливим словом усе прикрасила та об’єднала незамінна Ярослава Хруник.
Mirosława Czetyrba
Foto: Zbigniew Piszczako
https://www.cerkiew.olsztyn.pl
