У березні за традицією своїх предків українці по всьому світу збираються, щоб віддати шану духовному проводирю своєї нації Тарасу Шевченкові. У неділю, 12 березня, в ольштинському катедральному соборі відбувся концерт з нагоди 209 річниці з дня народження українського пророка, творчість якого присвячена боротьбі нашого народу за свободу та рівність і проти поневолення. Кожна епоха українського буття по-своєму прочитувала Шевченка і відкривала щораз нові грані його творчості. Сьогодні, у час збройної російської агресії проти України, українці створили новий образ Шевченка: поет у шоломі, у військовій формі. Він – воїн і символ, разом з усіма захищає рідну землю, а в рядках його Кобзаря українці знаходять силу до боротьби, віру й наснагу. Ми не сумніваємось, що коли б Шевченко жив сьогодні він стояв би на передовій. Ведучий захід Петро Табака за статею «Що нам залишив Тарас Шевченко?», зачитав гарне посилання від сучасників до Шевченка «Ми сьогодні об’єдналися, Тарасе. Об’єдналися так, як ніколи досі: хтось захищає нашу країну зі зброєю в руках, хтось веде інформаційну війну, хтось дбає про біженців, хтось переказує гроші, хтось евакуює та рятує з-під завалів. Тож тримаймося й далі, щоб разом побачити нашу перемогу. Усе буде Україна!”». Концертну програму почала лауреатка міжнародних конкурсів з Житомира Олена Кулагіна , у виконанні якої прозвучали твори «По діброві вітер віє» та «Дивлюсь я на небо». Про біблійні мотиви та образи в творчості Шевченка розповіла професор Ірина Бетко – літературознавець, перекладачка, поетеса та викладачка Вармінсько-Мазурського університету. Пані професор виступила з доповіддю «Святе Письмо в Шевченковій поезії». Дитячий вокальний ансамбль Сузір’ячко під керівництвом Дарії Булки-Бзіль деб’ютував з новою програмою, виконуючи пісні «Думи мої» – солісти Лєна Гнатюк та Миколай Бзіль, «Ох, не однаково мені» – соліст: Ярема Боднар, «Ой на горі роман цвіте» – соліст: Петро Холєвка, «Ой, тумане» – солістки: Лєна Гнатюк, Ксенія Бас та Оксана П’єтночка. Сузір’ячко виконувало свої пісні під музичний супровід: скрипка – Марія Пташник, клавіші – Зоряна Цюник та сопілка – Дарія Булка-Бзіль.
Учасником концерту була група молоді з України, яка займається у Театральній майстерні при ольштинському театрі Стефана Ярача, Під художнім керівництвом Євгенії Богданової вони підготували поетично-музичну композицію, до якої увійшли вірші «Минають дні, минають ночі..»,«І небо невмите і заспані хвилі», «Сонце гріє, вітер віє..», «До Основ’яненка». Перед ольштинською публікою виступили Микита Литвин, Каріна Григоренко, Олександр Самборський та Марія Боженко.На гітарі пригравав Богдан Малашта. Далі у дуже експресивному виконанні солістки Марійки Притули з Запоріжжя прозвучала пісня «Тіні забутих предків», а Ольга Закорчемна прочитала уривок із поеми «Гайдамаки» – «Гомоніла Україна». Концерт завершився вистуромКатедральнго хору, який під диригентурою Кшиштофа Щербука заспівав чотири твори на слова Шевченка «Прощай, світе», «Зоре моя вечірняя»,«Бандуристе, Орле сизий» соліст – Павло Ґерчак та «Заповіт».
На закінчення концерту слово взяв владика Аркадій Трохановський, який подякував організаторам та артистам за захід, яким виповнюємо заповіт Шевченка, щоб «пом’янути його, незлим тихим словом». Владика підкреслив, що сьогодні, коли Україна плаче, слово Шевченка є символом боротьби за вільну й незалежну українську державу. Своїм словом поет пригадує нам, щоб і ми стали на сторожі високих цінностей, які дозволяють нам бути вільними українцями. «Будьмо вірні батьківським словам, повчанню та пишаймося українською мовою. Нехай її живучість засвідчує, що українців не зламати!» – продовжував владика. Від імені усіх присутніх владика Аркадій Трохановський побажав Україні та українському народові перемоги.
Організаторами концерту були Міський гурток ОУП в Ольштині та Міжшкільний пункт навчання української мови в Школі початковій №2.
Мирослава Четирба
Foto: Zbigniew Piszczako
