17 kwietnia 1848 roku cesarz Ferdynand I Habsburg podpisał patent uwłaszczający chłopów w zaborze austriackim, który obejmował wszystkich chłopów. Patent nosił tytuł: «O zniesieniu wszelkiej robocizny i innych poddanych powinności w Galicji i Lodomerii”. Na mocy tego dokumentu z dniem 15 maja zniesiona została pańszczyzna. Galicyjskim chłopom cesarski patent został ogłoszony przed cerkwiami podczas Świąt Wielkanocnych.
* * *
«Хрести свободи» 1848 р.
17 квітня 1848 року володар Австро-Угорської імперії, цісар Фердинанд І підписав патент (указ) «Про знесення всякої роботизни й інших підданих повинностей у Галичині та Володимирщині», згідно якого з днем 15 травня того ж року зносилася панщина. Галицьким селянам документ зачитали на майданах перед церквами на Великдені свята.
Цілий документ, це було всього досить обширних 13 пунктів, зміст яких в основному зводився до трьох положень:
— ліквідації юридичної залежності селянина від пана;
— наділення селян землею, яка переходить у їх власність;
— сплати селянами поміщикам вартості кріпосних повинностей.
На пам’ятку «знесення всякої роботизни» народстав встановлювати пам’ятні знаки. Найчастіше встановлювали їх при в’їзді до села, на прицерковних майданах, або на перехрестях. «Хрести свободи», часом каплички з написами: «Памятник встановлено в честь скасування панщини в 1848 р.», «Памятка свободи, май 1848», «На памятку знесенія панщины 1848 г. соружили сей хрестъ», чи подібного змісту, стали появлятися в цілій Галичині весною 1848 року.
Сьогодні, 175 літ пізніше, між іншими за причиною воєн, післявоєнних депортацій, нищівної діяльності нових господарів, правлячих режимів, хрестів стало менше, або стоять вони при давніх шляхах, які не ведуть вже до жодної місцевості, тому що її давно просто немає, а нащадки їх колишніх мешканців розкидані по цілому світу лише зрідка відвідують зарощену лісами пустелю.
Одним з позитивних наслідків указу, що його зачитували під час Великодніх Свят 1848 р. стала поява в Галичині ряду громадських культурних, просвіт ницьких, економічних організацій та українських видань, існування й діяьність яких до сьогодні дає рясні плоди.
(bt)
