28 квітня 1947 року почалася військово-політична депортаційна акція «Вісла», тобто виселення українців з південно-східних регіонів. Як головну причину депортації українців на північні та західні землі післявоєнної Польщі, які раніше входили до складу Німеччини, політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії використало факт вбивства тодішнього віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського («людини, яка кулям не кланялась»). Депортацію, заздалегідь ретельно підготовлену, почали о 4 годині ранку.
З початком депортаційних дій совітські відділи НКВС та частини чехословацької армії щільно заблокували східні і південні кордони Польщі, починаючи від Бреста аж до Нового Сонча.
Чехословацькі збройні сили та служба безпеки під час дій акції «Вісла» включилися в перехоплювання частин УПА, які намагалися перейти південний кордон Польщі, щоби потрапити до американської зони окупації в Австрії. Більше 100 вояків було взято в полон і потім їх передано польській стороні, де зразу потрапили до концтабору в Явожні.
(ред.)
