8 травня наша Церква вшановує пам’ять апостола й євангелиста Марка.
Марко – це один із сімдесяти апостолів, учень апостола Петра, племінник апостола Варнави (за іншою версією його брат). Народився в Лівії (місто Кирена, Римська імперія) V століття нашої ери. Згідно іншої версії місцем народження Марка слугує місто Єрусалим. Належав до юдейського роду священників.
Місіонерська діяльність Марка проходила на острові Кіпр, а згодом зумів відвідати апостола Павла в Римі. Авторство написаного Євангелія відносять саме до особистості апостола і євангеліста Марка. Євангелієм Марко підтвердив особистість Ісуса Христа та його діяльність як благу звістку, котру приніс Він людству.
Євангелисту Марку приписується символ крилатого лева, який собою уособлює силу і є знаком могутності влади Ісуса Христа як Царя світу. Після залишення Риму Марко відправляється до Єгипту. Стає єпископом Олександрійської Церкви. Засновує християнську школу. Здійснює подорож в Лівію, Нектополь, також відвідує деякі місця Африки.
Згинув в Олександрії, будучи розірваним лютим натовпом язичників. Похований християнами в кам’яній гробниці.
У ІХ ст. нашої ери нетлінні мощі євангелиста Марка були перевезені з міста Олександрія до Венеції. Їх привезли венеціанські купці Буоно і Рустіко. У 828 році, купці прибувши до Александрії, дізналися, що мусульмани почали руйнувати християнські храми для зведення мечетей і вирішили врятувати мощі святого від осквернення та привезти їх у своє місто. Щоб перенести мощі на свій корабель, купці були змушені вдатися до хитрощів.
У стародавній іконографічної традиції святий євангелист Марко зображений з левом, символом могутності і царського достоїнства Ісуса Христа.
