Парафія Пресвятої Тройці УГКЦ в Білостоці в суботу 20 травня відзначила своє велике свято, яке своєю присутністю підтримали запрошені спільнотою достойні гості.

Цього дня білостоцькі парафіяни святкували празник ікони Божої Матері Супрасльської й ще урочисто відзначили 400-ліття мученицької смерті святого Йосафата Кунцевича.

Празник очолив Ольштинсько-Ґданський Ординарій Аркадій Трохановський, а разом з ним у літургії за престолом стали: о. диякон Богдан П’єтночка, місцевий парох (й одночасно й головний організатор свята) отець Андрій Залевський SVD, єромонахи ЧСВВ іх Венґожевського деканату та запрошені до участі місцеві латинські й інші священники.

Греко-католицька парафія у Білостоці має відносно недовгу історію, проте кожної неділі у гостинному храмі Святого Духа тут збирається на україномовній літургії немала громада вірян, а поміж ними громадяни України, що з різних причин знайшлися поза кордоном батьківщини.

Владика Аркадій у слові до вірних, між іншими, віднісся до християнських підвалин нинішнього свята: «Сьогодні ми тут приходимо, щоби поклонитися іконі Матері Божій з Супрасля. Ікона, до якої ми прибігаємо, прославилася благодаттю зцілення хворих, що молилися перед нею. Історія ікони дуже довга, сягає початків XVI століття. Про цю історію нам найкраще можуть розповісти     історики. З богословської точки зору, вона своє місце знайшла в супрасльському монастирі. Ікона, копія якої перед нами, постійно славилася своєю благодаттю і привертала до монастиря незліченні натовпи віруючих, не тільки православних, а й римо-католиків і протестантів, які також вважали її чудотворною. Знаходимо сьогодні саме такі історичні перекази».

Після літургії з доповіддю до зібраних у храмі звернувся бургомістр Супрасля, Радослав Добровольський, історик й уважний дослідник доби св. Йосафата Кунцевича.  Саме він, описуючи долю мощей святого нашої Церкви, розповів, серед іншого, й про такий факт, що невеличка їх частка переховується до сьогодні у вівтарі супрасльського костелу Святої Трійці. Їх було віднайдено у 2016 р. під час ремонту того ж вівтаря.

Гарне й сонячне раннє суботнє післяобіддя для вірян білостоцької парафії Пресвятої Тройці УГКЦ закінчилося спільною з Владикою та іншими гістьми трапезою на подвір’ї храму. Тоді був також час на вільні розмови на різні теми й обов’язкові спільні світлини на пам’ть цього дня.

(бт)