Слово Боже. «Я – виноградина правдива, а мій Отець – виноградар. Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує Він. А кожну, яка вроджує плід, Він очищує, аби ще більше плоду давала. Уже і ви чисті – словом, яким промовляв я до вас. У мені перебувайте – а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід приносить щедро». Йо.14, 27-15,7
Роздуми під час війни. «Мир залишаю вам, Мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Йо. 14, 27). Пандемія, яку кожен із нас пережив, дала змогу ще виразніше побачити обличчя скаліченого людства і потреби зраненої людини, яка страждає від самотності, страху, тривог, залежностей, неспокою та несправедливості. Війна, яка прийшла на українську землю тепер, принесла каліцтво і сирітство, розруху домівок і місць праці чи відпочинку, з лиця землі зникли цілі міста і села України. Ми потребуємо Цілителя, і самі маємо бути знаряддям зцілення, щоб являти Царство, яке проповідуємо. Саме з дороги зцілення, яка переплітається зі стежками покаяння, відкривається шлях до справжньої місійності. Діти Церкви, які досвідчили життєдайну любов милосердного Бога, усвідомили своє покликання до Божого синівства і доньківства, дарованого в Хрещенні, стають місіонерами, що проповідують Євангеліє відкуплення і оздоровлення. Бо з Христом розп’ятим і воскреслим труднощі і випробування, страждання і страх перед смертю трансформуються у воскресіння, витривалість, мир і вірність.
Молитовний намір. Молімося за всіх волонтерів, медиків та людей доброї волі, які своїм служінням підтримують наше військо та тих, хто постраждав в наслідок війни.
Місійне завдання. Разом із мирянськими спільнотами, братствами та активними парафіянами відвідаймо хворих у лікарні, зокрема тих, які постраждали від війни.
Categories: Z życia UKGK
