«Де нам шукати правди?» (Єв. від Йоана 16, 2-13). Слово Боже.

Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали. Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година… Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю його до вас… Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду, – Він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане. Йо.16,2-13

Роздуми під час війни. «Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду, – Він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане» (Йо. 16, 13). Парадоксальним чином ми осягаємо зцілення не тоді, коли зосереджуємося на собі самих, на своїх труднощах, потребах і проблемах, а коли відкриваємося на дію і ведення Святого Духа. Цей Дух є духом творіння, зцілення і служіння. Він спрямовує нас нести до своїх ближніх співчутливу і милосердну любов, намагаючись через людську присутність і близькість дати людям, які цього найбільше потребують, відчуття Божої цілющої присутності й животворної любові. Про цей євангельський парадокс наш Господь сказав: «Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде» (Мт. 10, 39). Губити своє життя задля Христа означає присвячувати його служінню нашим ближнім, зокрема найбільш знедоленим, убогим, маргіналізованим, яких Господь називає своїми «найменшими братами» і каже, що все, що ми зробили одному з них, ми Йому зробили (пор. Мт. 25, 40). Тож у служінні ближньому з любові людина «віднаходить своє життя», тобто повертається до найбільшої правди про себе саму як про улюблену дитину Божу, створену з любові й покликану до справедливості і любові.

Молитовний намір. Подякуймо Богові за нашу Церкву та за всіх військових капеланів.

Місійне завдання. Сьогодні парафіяльною спільнотою та в наших сім’ях молимося Пс.91(90) про Божу опіку над усіма військовими капеланами (спільно вголос читаємо цей псалом).


Довідка: Від празника Вознесіння ГНІХ до празнику Зіслання Святого Духа. П’ятидесятниці традиційно у нашій Церкві триває Декада місійності. Цьогорічне проведення повязани з другим роком повномасштабного військового вторгнення російського агресора на Україну.

Більше про проведення Декади місійності (усі тексти, інструкція для священників та путівник для мирян) – за цим посиланням.

Categories: Z życia UKGK