Невдовзі після офіційної легалізації УГКЦ в Україні, урочисто повернувся на батьківщину Кардинал Любачівський. Було це 30 березня 1991 р. Настав час відроджувати Церкву, яку ревно намагався знищити радянський режим разом зі своїми вірними слугами. А належить відзначити, що процес відродження триває і досі, й сьогодні також активно працюють ті, яким громадський порядок, утворений за «радянщини» здається «найкращим і найсправедливішим у світі».
На час служіння Кардинала Мирослава Івана Любачівського ліг основний тягар відбудови греко-католицьких інституцій в країні та справа відродження УГКЦ як дієвої і чисельної Церкви. Кардинал заснував Архиєпископську курію та взявся за реорганізацію церковного кліру, вирішення соціальних проблем духовенства, розбудову духовних закладів освіти та недільних шкіл; створював нові єпархії, церковні структури; налагоджував зв’язки з мирянами та світською владою. Вів діалог з українськими Православними церквами та іншими конфесіями. Висвятив сотні нових священників УГКЦ. Продовжував науково-богословські дослідження, перекладацьку діяльність. Опікувався поверненням культових споруд і церковного майна; в 1990 р. греко-католицькій громаді повернуто кафедральний Собор св. Юра у Львові.
У травні 1992 р. Кардинал Любачівський скликав перший за часів незалежності України Синод єпископів УГКЦ, на якому виголосив стратегічну програму діяльності Церкви ― визнання УГКЦ як Патріярхату. Завдяки його зусиллям у 1992–1994 рр. було відновлено діяльність Львівської Богословської академії (тепер Український католицький університет), відкрито Дрогобицький єпархіяльно-катехитичний інститут Пресвятої Трійці, при якому 1996 р. створено Дрогобицьку духовну семінарію. Новий поштовх отримала соціальна праця Церкви, зокрема і з заснуванням в Україні філій міжнародної благодійної організації «Карітас».
У 1995-1996 роках стан здоров’я Кардинала суттєво погіршився і Синод Єпископів УГКЦ обрав владику Любомира Гузара єпископом-помічником глави Церкви.
Помер Мирослав Іван Любачівський 14 грудня 2000 року о 4 годині ранку. Похований в крипті собору св. Юра у Львова. Залишив по собі велику кількість наукових праць, статей, перекладів і тритомну збірку проповідей.
(у матеріалі використано світлини із архіву Українського католицького університету)
