Тропар великого Божого угодника рівноапостольного князя Володимира починається такими словами: «Уподобився Ти купцеві, що шукає цінної перли». Як це уподібнився він до купця, що шукає дорогоцінних перлин? Він шукав серед усіх вір найсвятішу, найчистішу, найправішу, і він знайшов її у вірі Візантії. Він знайшов дорогоцінний скарб, безцінний бісер Господа Ісуса Христа. А знайшовши його, сам хрестився і хрестив весь руський народ. Яке величезне було значення цієї події – Він хрестив весь народ; він уподібнився великому рівноапостольному Костянтину, імператору Візантійському, який утвердив у всій Римській імперії християнську віру.
Над чим найбільше повинні задуматися ми, коли думаємо про хрещення Русі? Ми перш за все повинні дивуватися з того, з якою величезною швидкістю, з якою силою у всій землі руській утвердилася віра християнська: вже два сини св. Володимира – Борис та Гліб – стали мучениками, стали святими. І невдовзі, після хрещення Русі виникло на Русі чернецтво, виросла Києво-Печерська лавра, з’явилися Господом явлені найбільші світочі віри Христової – преподобні Антоній і Феодосій, і вся Лавра населилася безліччю преподобних.
Кожний народ особливо шанує першого зі своїх князів та царів, який дав своїй країні Христа. На межі язичництва і християнства, там, де вирують пристрасті, де боротьба часом буває найтрагічніша і найстрашніша, завжди стоїть людина, яка мала мужність увесь свій народ присвятити Богу і всьому народу дати Спасителя. За це ми дякуємо князю Володимиру, за це ми його згадуємо; і разом з цією якою втіхою є така особистість, як він, для кожного з нас – грішного, слабкого, часом рвучкого у вірі, непостійного в добрі, – коли ми бачимо, що така сама, як ми, людина змогла відкрити Бога, і так глибоко, так приголомшливо змінитися у всьому.
Никонівський літопис свідчить, що Володимир „показав багато добрих справ, правду, довготерпіння, любов, смирення, милосердя, а до Бога і божественної віри горів духом, наче вогонь, і був дуже страшним для тих, які не вірили в Господа Ісуса”.
Відзначення дня смерти Володимира було встановлене десь після 1240 року, але не в Києві, а в Новгороді. Новгородський літопис під 1240 роком говорить, що 15 липня, тобто в день смерти Володимира, князь Олександр Невський здобув визначну перемогу над шведами на ріці Неві. Якщо б тоді Володимира уже почитали як святого, то літописець певно згадав би його і ту перемогу приписав би його заступництву. А тим часом він пише, що князь Олександр переміг шведів „силою святої Софії і молитвами Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, в 15 день місяця липня, в день святих Кирика і Юліти, в неділю Собору 630 святих Отців, що в Халкедоні”.
o. Катрій Юліян ЧСВВ, Пізнай свій обряд; Проповіді
