Він ніколи немов не виїздив з рідного Улюча

На 91 році життя, 9 серпня 2023 р. упокоївся в Ольштині Стефан Чебеняк, уродженця Улюча над Сяном, доктор педагогічних наук, колишній працівник ольштинського Центру підготовки педагогічних кадрів й освітніх досліджень, активний місцевий церковний та громадський діяч.

Улюцька сім’я Чебеняків мала троє дітей. Крім Стефана, були ще дві сестри. Батьки в родинному селі жили прицьовитим життям українських селян: мали водяний млин і тартак, які неодноразово в складний час ставали в пригоді повстанцям, як місце укриття та шпиталь.

Після насильного переселення в 1947 р. українських мешканців села в рамках акції «Вісла», родина Стефана оселилася в Ольштинському воєвідстві де, у Квідзині, Стефан став навчатися у професійному ліцеї. Закінчившм додатково, після ліцею, педагогічні курси, Стефан Чебеняк став працювати у професійно-технічному училищі в Дзєжґоні. Тут зустрічався з вже відомими цілій нашій громаді о. Василем Гриником та о. Євстахієм Хархалісом. Активно включився в організування греко-католицького душпастирства в місті.

На початку 1960-их рр. Стефан Чебеняк захистив докторську дисертацію й став працювати в ольштинських освітніх структурах. З тих років він з радістю згадував близьке знайомство з о. Є. Хархалісом і його дружиною. Розповідав, як з подружжям Хархалісів та свою мамою в 1962 р. разом вирушили в першу подорож приватним авто (була це «сирена») у рідні сторони.

Працюючи в Ольштині, д-р Ст. Чебеняк став відомий в середовищі, як активний діяч на громадській ниві. У 1970-их рр. заангажувався в зорганізування греко-католицької парафії в столиці Вармії та Мазур. Звідси його знайомство з Отцями Василіянами, зокрема о. Йосафатом Романиком ЧСВВ, о. Василем Медвітом ЧСВВ, о. Петром Кушкою ЧСВВ та іншими. Парафія Покрови Пресвятої Богородиці в Ольштині заіснувала в 1979 р.

Коли в ольштинській парафії душпастирські обов’язки обняв о. Ярослав Москалик, д-р Стефан Чебеняк, як голова церковної ради, разом з отцем почали клопотання про площу під будівництво храму. Клопотання закінчилися успіхом і 1997 р. почалося будівництво храму, яке завершилося його освячення Владикою Іваном Мартиняком у 2000 році.

Згадуючи в приватних розмовах з приятелями минуле, Стефан Чебеняк часто і радо повертався до свого рідного села пам’ятаючи з нього кожне газдівство та кожну родину. Вони були для нього немов близькими, з ким зустрічався кожного дня.

У проповіді, під час Заупокійної Літургії в ольштинському соборі Покрови Пресвятої Богородці 12 серпня, Владика Аркадій Трохановський згадуючи покійного наголосив: «Цим похороном ми дякуємо Господу Богу за дар його життя, за цей благословенний час, даний кожному, кому в ньому появився покійний Стефан. Дякуємо за Його життя, переповнене всякими добрими подіями і вчинками, творчими помислами та їх реальним здійсненням».

Вічна Пам’ять Стефану Чебеняку!

приятелі, редакція «Благовіста»,

нащадки односельчан з рідного Улюча