1 листопада 1944 року, під час дій ІІ світової війни, в реаліях окупації Львова московитами, відійшов у вічність Митрополит Андрей Шептицький. Цього ж самого дня єпископ Йосиф Сліпий (Йосиф Коберницький-Дичковський) став главою ГКЦ. Проте, вже в днях 11-12 квітня 1945 року, енкаведисти арештували всіх єрархів Греко-Католицької Церкви в Україні. Натомість політичний, організований Сталіном, львівський псевдо-собор 8-10 березня 1946 року «ліквідував» Церкву в Україні, а її майно або розкрали, або передали православним московитського спрямування.
Митрополиту Йосифу Сліпому пропонували зректися єдності з Римським Престолом та перейти в Російську Православну Церкву. Після відмови його засудили на 8 років ув’язнення за «антирадянську діяльність» і «співпрацю з німецькими окупантами». Потім ув’язнення продовжували, аж до 1963 р.
* * *
Графа Митрополита Андпея Шептицького похоронили в крипті катедрального собору Святого Юрія у Львові (поруч нього у 1994 р. були похоронні тлінні останки Митрополита Йосифа Сліпого, згідно з його заповітом). Похоронна процесія з домовиною Митрополита Шептицького пройшла вулицями Львова 5 листопада 1944 року.
Митрополит Андрей Шептицький очолював Греко-Католицьку Церкву з 1901 до 1944 року.
У незалежній Україні у Львові, перед собором Святого Юрія Змієборця, 29 липня 2015 року урочисто було відкрито пам’ятник Шептицькому, що відбулоса при протестах певної частини львів’ян. Висота пам’ятника — 3,6 м. Пам’ятник відтворений скульптором Миколою Посікірою. Це монумент, із незначними змінами, ідентичний з першим пам’ятником митрополиту 1932 року авторства Андрія Коверка.
