11 листопада 1913 р. в селі Ґладишів на Лемківщині народився Степан Дзюбина, священник УГКЦ, в’язень концтабору Явожно (1948), крилошанин Перемиської капітули, генеральний вікарій УГКЦ в Польщі.
Навчався в горлицькій гімназії ім. Марціна Кромера, а згодом у перемиській греко-католицькій семінарії. Священничі свячення прийняв з рук Владики Йосафата Коциловського 13 березня 1938 р.
Отець Степан Дзюбина почергово служив у парафіях: Ждиня, Явірки, Злоцьке, Криниця, Нова. У 1943 р. заарештований ґестапо за підозрою у співпраці з ОУН і понад два місяці перебував у тюрмі в Новому Санчі. Заарештований польською владою 11 червня 1947 р. на залізничній станції Заґужани б. Горлиць за підозрою співпраці з УПА. В таборі Явожно преребував до 10 грудня 1948 р.
У 1953-1957 рр. допомагав у душпастирстві в греко-католицьких станицях заснованих о. М. Ріпецьким і о. В. Гриником. Від 1957 р. отець Степан Дзюбина був душпастирем у станицях: Квасово, Славно, Лемборк, Битів, М’ястко, Білий Бір, Перемишль. У роках 1977 – 1981 виконував функцію генерального вікарія Примаса Польщі для вірних Греко-Католицької Церкви. 10 листопада 1965 р. Примас Польщі Стефан Вишинський іменував о. Ст. Дзюбину крилошанином Перемиської капітули, а 20 липня 1977 р. надав йому титул митрата-архипресвітера.
Помер в Перемишлі 10 серпня 2004 р. Похоронений у капітульній гробниці на перемиському міському кладовищі (при вул. Словацького).
(бт) – на основі: «Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 1915.
