24-25 лютого 2024 р. греко-католицька парафія у Білостоці спільно з Карітасом Білостоцької Архієпархії та Центром Допомоги Мігрантам, в якому наші парафіяни є волонтерами та співпрацівниками: на 10-му році війни, на другому році повномасштабного нападу Росії на Україну ми організували заходи під назвою: «Два роки допомоги Україні. Метою проекту було, перш за все, пробудити та зберегти надію в серцях учасників. У день сумної річниці для біженців війни у Білостоці ми хотіли провести разом, співаючи українські пісні, читаючи вірші, написані протягом останніх двох років, і молитися за мир в Україні. У суботу біля торгового центра стояв автобус, де можна було здати кров для поранених військових з України. Увечері в старій синагозі ми зібралися на поетичний вечір, де наші парафіяни декламували свої вірші та співали пісень. Молодь співала пісні, які були створені як реакція на війну. Також ми переглянули документальний фільм про трагізм цієї війни. 25 лютого 2024 року під час недільної літургії ми особливо молилися за мир в Україні. Крім парафіян, на літургії були присутні директор і співробітники Карітасу Білостоцької Архієпархії, волонтери та працівники Центру допомоги мігрантам і біженцям. Після літургії співав хор «Калина», який складається з біженців війни з Енергодару. Сьогодні українці переживають свої болісні реколекції. Багато людей, тікаючи від війни до Польщі, знайшли тут віру, дуже часто вперше тут прийшли до церкви. Народна мудрість говорить, що коли тривога то до Бога, і це правда, бо єдина наша надія сьогодні – це Бог. Молитва рідною мовою, в рідному обряді допомагає у розлуці з рідною землею. Молитва, українська пісня і поезія – це спадщина, яку Росія не зможе вирвати з українських сердець.
ОТЕЦЬ АНДРІЙ ЗАЛЕВСЬКИЙ SVD
МИ ДІТИ ТВОЇ УКРАЇНО
Зростаємо ми на чужині
Та любимо рідний свій край
І молимось ми Україні, ти мамо про нас пам’ятай!
Ми діти твої Україно розвіяні скрізь по землі
Та з гідністю вдячного сина
Клянемось на вірність тобі
Тебе не цураємось нене,
З тобою звіряєм свій шлях
І наше Вкраїнське знамено
Ми гордо несем по світах
Ми рідную мову вивчаєм
Слідкуєм життя твого плин
Багато про тебе ми знаєм
З щоденних невтішних новин
Прибутки держави в офшорах
В країні воює орда
То ж зараз на рідних просторах
Для нас поки місця нема
Ми просим Вітчизно кохана
Про діток своїх пам’ятай
І нащадків прямих Чингісхана
До влади вже більш не пускай
Вони розкрадуть всю країну
Спустошать і душу твою
А діток твоїх неодмінно
Пішлють воювать за орду
Ми мамо завжди пам’ятаєм
Що своя Батьківщина в нас є
Ми любим тебе, ми вірим, ми знаєм
Про велике майбутнє твоє
Як скінчиться війна, ми повернемось мамо додому
На рідні простори твої
І більш не дозволив ніколи, нікому
Панувати на нашій землі
Твої ми загоїмо рани
Відбудуємо державу собі
І щасті і мир знов настане
На нашій священній землі
Зростаємо ми на чужині
Та любимо рідний свій край
І молимось ми Україні, ти мамо про нас пам’ятай!
Білосток 24.02.2424 Петро Стельмах
