29 квітня 1974 р. в с. Хшаново (сьогодні територія Ольштинсько-Ґданської Єпархії УГКЦ) помер о. Мирослав Ріпецький, священник УГКЦ, капелан УГА, літератор, громадський діяч, невтомний борець за права своєї Церкви й вірян, ініціятор відродження УГКЦ на теренах Польщі. Народився у Самборі на Львівщині 1889 р.
Мирослав Ріпецький народився 13 червня 1889 року в Самборі в сім’ї о. Теодора Ріпецького та Марії (з дому: Габлинська). Майбутній священник УГКЦ, митрат, польовий капелан Української Галицької Армії (у 1919–1920 рр.) просвітянин, літератор, дослідник історії української культури, літератури та історії нашої Церкви, парох Лісок, а після депортаційної акції «Вісла» (1947) парох Хшанова, що на Вармії та Мазурах.
Початкову школу й гімназію закінчив у Самборі. У 1907 році вступив до Львівської Духовної Семінарії, паралельно вивчаючи теологію у Львівському Університеті. Після трирічного навчання у Львові перенісся до Перемиської Ду ховної Семінарії. У квітні 1913 року був висвячений на священника Владикою Костянтином Чеховичем. Перед тим одружився з Євгенією Смулківною – дочкою угринівського пароха. Першими священничими призначеннями отця Ріпецького стали посади вікарія та катехита на парафії у Великих Мостах Жовківського повіту (Львівської області).
Навесні 1919 р. призначений духівником вишколу І Галицького корпусу УГА в Кам’янці Струмиловій, Буську, а згодом Маньківцях Вінницької області. З серпня 1919 р. – польовий духівник І корпусу УГА, з яким брав участь у воєнному поході від Вінниці через Калинівку, Козятин, Бердичів, Брусилів, Ходарків над річку Ірпінь поблизу Києва. У жовтні 1919 р. іменований польовим духівником головного штабу УГА у Вінниці.
У 1920 р. о. Мирослав Ріпецький повернувся в Галичину. Від 1921 р. став парохом с. Ліски. Навесні 1947 року отця з дружиною в рамках депортаційної акції «Вісла» переселили до Хшанова б. Елку. Поселили їх у будику колишньої школи, де в одному із давніх класів отець облаштував каплицю, в якій вже 6 липня 1947 р. відправив першу Службу Божу для греко-католиків. Заснована отцем Ріпецьким в Хшанові станиця стала постійно діючою до сьогодні. Відмовився служити в латинському обряді.
Декретом від 17 жовтня 1958 р. Примас Ст. Вишинський надав отцю Ріпецькому дозвіл виконувати всі душпастирські дії в греко-католицькому обряді (такий самий дозвіл отримали ще 16 інших наших священників).
Окрім душпастирської праці, священник багато часу присвячував письменницькій творчості, написавши понад 40 статей і фейлетонів та близько 20 науково-популярних розвідок з історії Церкви.
Помер 29 квітня 1974 р. у Хшанові. Похоронений на прицерковному кладовищі (побіч дружини) в селі Ліски сьогоднішнього Грубешівського повіту.
