У суботу, перед неділею празника Воскресіння Господнього, в нас освячують пасхальний кошик. Кожна господиня, якій помагає вся сім’я, намагається якнайкраще і зберігаючи традицію, підготувати і прикрасити свій кошик, в якому знаходяться найрозманітніші продукти, а головно: варені яйця (писанки чи крашанки), власноручно спечена паска, кільце ковбаси, шматок сала, шинка, хрін, сіль, масло. Продукти в кошику прикрашені зеленню й накриті вишитим рушничком з великоднею символікою та синьо-жовтою стрічкою.
Кошики до освячення несуть в руках діти, за якими, уважно стежачи, йдуть їхні батьки, діди, родичі. Освячені продукти знайдуться потім на святковому столі під час великоднього сніданку.
Освячення пасок відбувається не тільки в (чи перед) храмах. У багатьох парафіях нашої єпархії маємо від десятиліть звичай, що священник приїздть у суботу до окремих місцевостей, в яких віряни збираються в призначених місцях, щоби освятити принесені вірними пасхальниі кошики.
Саме так відбувається, серед іншого, й в Живкові (ославленому лелеченому селі) на крайній півночі нашої єпархії. Тут, щоби освятити кошики, у глибокій тиші віддаленого села, при сприятливій весняній погоді й помітному, знайомому клекотінні лелек, приносять свої продукти не лише одні мешканці села. Прибувають до живковської каплички також мешканці інших місцевостей, маючи на увазі неповторний клімат, який тут віднаходять.
Цього року, в суботу перед Великоднем (4 травня), пасхальні кошики в Живкові освячував о. Христофор Єдвабнік, сотрудник у парафії Воздвиження Чесного Хреста в Гурові Ілавецькому.
Варто ще відзначити, що освячування відбувалося на кордоні поміж Польщею і королівецьким воєвідством, тобто часткою західної Європи (колись Пруссії), захопленої ще в ІІ світовій війні радянським союзом, а сьогодні адміністрованої його спадкоємцем – московитським агресором України.
(бт)
