«На жаль, цей ювілей Ви святкуєте під час жорстокої війни, яка своїм руйнівним жалом пронизує Україну і холодним відголоском торкає Польщу.
Ваше архиєрейське служіння, особливо в цей тяжкий час, сповнене пастирською турботою про вірних нашої Церкви та любов’ю до всіх, хто, рятуючи власне життя, покинув домівку і опинився в гостинній Польщі».
У вітальному слові від Глави нашої Церкви, Блаженнішого Святослава, зокрема у наведених словах, немов заключається ціла сутність життя, праці й душпастирського служіння Владики Володимира Романа Ющака ЧСВВ, Єпарха Вроцлавсько-Кошалінського, ювілей 25-річчя єпископської хіротонії якого відсвяткувала ціла єпархія в суботу 15 червня у вроцлавському соборі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
Владика Володимир 25 літ тому вибрав для свого служіння клич «Вгору піднесімо серця!» – вельми покріплюючі слова.
Перед жертовником собору стали владики нашої Церкви: Архиєпископ і Митрополит Перемисько-Варшавський Євген Попович, Владика Володимр Ющак, Єпарх Вроцлавсько-Кошалінський, Владика Аркадій Трохановський, Єпарх Ольштинсько-Ґданський, єпископ-емерит Петро Крик, й від Римо-Католицької Церкви єпископ-помічник Лігницької дієцезії Пьотр Вавжинек. Разом з ними за іконостасом молилися отці Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, які взяли участь у торжестві разом з сім’ями та мирянами із своїх парафій.
У проповіді до згромаджених у храмі парафіян та запрошених гостей, розповідаючи про життєвий, науковий та душпастирський шлях Владики Володимира, Преосвященний Митрополит кир Євген Попович, між іншими, навів також фрагмент папської булли, документу найвищого рангу від Апостольської Столиці, яким чверть століття тому призначено ієромонаха (отця) Володимира єпископом: «Тому, що Католицька Церква охоплює безчисленну кількість народів, вона завжди берегла їхні гідні уваги звичаї й обичаї, звідси видно її різнорідну досконалість і красу. А ми, маючи на увазі ті рації й розваживши ті справи, думаємо тепер про спільноту Вроцлавсько-Ґданської Єпархії візантійсько-українського обряду, для якої спішимося призначити второпного пастиря, після того, як з життя відійшов Всечесний брат Теодор Майкович, її останній зверхник і пастир. З довір’ям звертаємося до тебе, дорогий сину, який відзначаєшся солідним знанням, передусім у юридичних справах, а також і в душпастирстві вже маєш непересічний досвід. Тому спираючись на нашій Апостольській владі, проголошуємо й установляємо тебе Вроцлавсько–Ґданським єпископом-єпархом візантійсько-українського обряду, надаючи тобі рівночасно всі права й обов’язки зв’язані з твоєю гідністю і твоїм призначенням, згідно з приписами Канонів Східних Церков, які треба і в інших справах докладно заховати.»
Сьогодні, маючи за собою досвід колись члена лігницької парафіяльної спільноти, учня українського ліцею, студента й монаха ЧСВВ, священника у кількох парафіях, єпископа, Владика Володимир Ющак у своєму слові особливе місце призначив українській родині, своїм парафіянам і, зокрема, священничим сім’ям: «Дякую сердечно дружинам нащих священників. Тішуся, що ви є сьогодні в нашому соборі, що на дорозі приїзду до Вроцлава не станули Вам ніякі перешкоди. Наші отці відповідають за духовну опіку над вірними нашої Церкви, а щоденну опіку над отцями несете ви, їхні дружини. Деколи може навіть наші отці не усвідомлюють, як багато завдячують вам, також коли йдеться про їхні фізичні, психічні та духовні можливості більшої посвяти себе душпастирській праці. Сердечно вас вітаю та дуже дякую за все, що безпосередньо і посередньо робите для Церкви». Маючи на увазі також ситуацію, яка виникла у світовій спільноті після московитської агресії в Україну та її суспільність Владика відзначив присутність серед нас її громадян: «Сьогодні наші парафії, головно у більших містах, утворюють вже не лише виселенці акції «Вісла» та їхні нащадки, але у великій мірі також новоприбулі до Польщі громадяни України. Радіємо, що ви є з нами, що на еміграції шукаєте своєї Церкви та що разом творимо одну церковну і національну спільноту. Мій заклик та прохання, щоби ніхто не захворів на амнезію, коли йдеться про своє походження, про свою Церкву, про рідну мову та рідну землю. Будьте радше ревними апостолами, які приводять зі собою до церкви також інших людей».
Кожен, хто був присутній в суботу 15 червня в катедральному храмі Воздвиження Чесного Хреста у Вроцлаві, взяв участь у торжественній літургії, мав бажання висловити свою й рідних радість, добрим словом подякувати Владиці й духово підтримати на шляху дальшого служіння. З привітаннями до достойного ювіляра звернувся Владика Аркадій Трохановський, а безсумнівно стали вони також словами привітань й від кожного з присутніх: «Бажаємо Вам Владико, щоби добрий Господь щедро благословив Вам на дальші роки Вашого єпископського служіння в Христовому Винограднику, щоб у здоров`ї Ви надалі очолювали довірену Вам Єпархію та допомагали своїм духовим проводом вірянам у дорозі до життя вічного. Нехай Ваше служіння буде на прославу Господа Бога та добра Христової Церкви і українського народу».
Гарним від віків українським звичаєм Владика Володимир запросив на закінчення торжества усіх присутніх до спільної трапези, розмов, спогадів з минулого та нових ідей і помислів на прийдешнє.
ред. Б. Тхір
