Народився Теодор Майкович 6 січня 1932 року в селі Репеді, неподалік Сянока, в сім’ї Івана та Марії (з дому: Гаргай) Майковичів.
У 1947 році, подібно як 150 тис. інших українців, родину Майковичів депортували на північні землі післявоєнної Польщі; вони були оселені неподалік Бартошиць в Ольштинському воєвідстві. Тут Теодор у 1951 р. закінчує ліцей і отримує атестат зрілості. На даний час тоді в Польщі не було жодної греко-католицької духовної семінарії, тому Теодор Майкович розпочинає навчання в римо-католицькій духовній семінарії оо. Палотинів у Вадовіцах. Згодом переходить на студії до семінарії в Ольштині.
Семінарію завершив висвяченням на священника 24 червня 1956 року в Любліні. Був скерований на душпастирську працю в римо-католицьку парафію в Ольштині, а згодом став парохом римо-католицької парафії в Решлі.
Кілька років о. Теодор Майкович намагався отримати дозвіл служити в греко-католицькому обряді та щойно у 1962 р. такий дозвіл отримав від Примаса Польщі кардинала Стефана Вишинського. Тодішній генеральний вікарій для греко-католиків у Польщі о. митрат Василь Гриник послав о. Теодора Майковича душпастирювати для греко-католиків в Пєнєнжні (1962 – 1967).
У 1967 р. о. митрат Гриник призначає о. Теодора Майковича своїм помічником й переводить його до Перемишля.
Після десятилітнього перебування в небутті було покликано до життя Перемиську душпастирську станицю. У 1970-1980 рр. зусиллями о. митрата Василя Гриника й о. Теодора Майковича відновлюються душпастирські станиці південно-східної Польщі. Над деякими з них душпастирську опіку обіймає о. Теодор. Це: Команча, Устрики Долішні, Вільхівець, Устя Горлицьке, Куляшне, Лосє та його рідна Репедь.
2 вересня 1975 р. блаженніший Патріярх Йосиф Сліпий підніс о. Теодора Майковича до гідності митрата. Після смерті о. митрата Василя Гриника о. митрат Теодор Майкович обіймає служіння пароха станиці Св. Івана Хрестителя в Перемишлі.
Під час свого візиту до Польщі Папа Римський Іван Павло ІІ, перебуваючи в Перемишлі, 2 червня 1991 р. передає греко-католикам костел Найсвятішого Серця Ісуса в постійне користування. Того ж самого 1991 року рішенням Апостольської столиці відновлюється Перемиську греко-католицьку єпархію, яку очолює владика Іван Мартиняк.
У Перемиській єпархії о. митрат Теодор Майкович виконує обов’язки пароха та обіймає посаду генерального вікарія для українців греко-католиків Польщі та канцлера єпископської консисторії. З його ініціативи відновлюються душпастирські станиці, забезпечуються від знищення церкви в Хотинці, Устриках Долішніх, Нових Садах, Поздячі, Репеді. Будується церква в Команчі.
З роком утворення Вроцлавсько-Ґданської єпархії УГКЦ, її очолює владика Теодор Майкович, чиї єпископські свячення 12 червня 1996 року відбуваються в Перемишлі (головним святителем був Секретар Конгрегації Східних Церков, архиєпископ Мирослав Марусин, а співсвятителями — архиєпископ і Митрополит Перемиський Іван Мартиняк та єпископ-помічник Львівський Юліан Ґбур).
Незважаючи на проґресуючу хворобу серця владика Теодор Майкович на новому місці єпископського служіння справно організує єпархіяльну працю, відвідує греко-католицькі парафії, бере участь у празниках та торжествах.
Владика Теодор Майкович помирає після операції з трансплантації серця в клініці кардіології 9 травня 1998 року в Кракові.
Похоронні богослужіння відбулися у Вроцлаві, а відтак, у катедральному соборі св. Івана Хрестителя в Перемишлі. Згідно з заповітом, Владику похоронили на цвинтарі в Репеді, біля батьків, Марії й Івана Майковичів.
(ред.)
(світлини: Владика Теодор Майкович; церква св. Миколая Чудотворця в Репеді; могила кир Теодора Майковича на цвинтарі в Репеді)
