«Нехай буде відомо, що святий престол новозбудованої церкви освячує лише архиєрей при освяченні храму через помазання святим миром і покладення святих мощей.
Для престолу новозбудованої церкви хай будуть приготовані нові верхній і нижній обруси, які будуть освячуватися перед одяганням, а також всі належні предмети, тобто Євангеліє, хрест, кивот і світильники, які мають бути освяченими, або ж освячуватимуться після одягання престолу. Всі ці речі разом зі святим антимінсом хай стоять на окремому столі у вівтарі».
У суботу 22 червня (2024 р.) своє велике свято мала спільнота нашої Церкви в Ельблонгу. Цього ж дня відбулося врочисте освячення новозбудованого храму Різдва св. Івана Хрестителя й престола з запечатаними в ньому мощами блаженного Владики Йосафата Коциловського.
Від 1991 р. настоятелем парафії в Ельблонгу (а також в Пасленку) є о. митрат Андрій Сорока. Разом із святом освячення храму парафія також відзначила ювілей 50-ліття свого існування.
Ольштинсько-Ґданський єпарх, Аркадій Трохановський, із зворушенням у проповіді до парафіян та гостей ельблонзької парафії, між іншими, відзначив:
«Сьогоднішня подія вписується в ювілей 50-ліття існування греко-католицької парафії в Ельблонгу, яка була заснована у 1974 р. Спільнота, яка переживала різні обставини, але з надією дивилася у майбутнє, яка поставила собі велике завдання збудувати храм, що посвячений Господу Богу. Від маленької каплиці, в якій довгими роками правилася Божественна Літургія, аж до цього прекрасного храму…
Тішимиося, що можемо разом брати участь у цій радісній події. Ми так численно зібрані, підтримуємо місцеву спільноту. Це знак надії, це свідоцтво, що громада хоче мати свій храм і хоче бути за це відповідальна, щоб усі, хто тут буде приходити, освячував себе Божим Словом, Святими Таїнствами, молитвою. Ми також показуємо, що ми не здаємося, і що у рідній мові бажаємо слухати Господнє Слово. Це наша церковна гідність, хочемо бути господарями в себе. Особливо тепер, коли триває війна в Україні та досвідчуючи зла, терпіння – ми повинні нести надію усім народам, що віримо в перемогу добра над злом, а храм, це місце з якого маємо виходити наповнені Божим Словом, словом віри, надії та любові. Що ми, віддаючися в Божі руки, хочемо наслідувати нашого Спасителя та бути людьми миру.
ред. Б. Тхір
