Тропар (г. 4): Апостолів первопрестольні і вселенної вчителі,* Владику всіх моліть,* щоб мир вселенній дарував* і душам нашим велику милість.
Кондак (г. 2): Сильних і боговісних проповідників,* найвищих апостолів Твоїх, Господи,* прийняв Ти в насолоду дібр Твоїх і упокій,* бо болісті їх і смерть прийняв Ти радше всяких плодів,* єдиний Серцевідче.
Свято апостолів Петра і Павла, яке відзначається 29 червня, є одним із найважливіших днів у літургійному календарі. Обидва апостоли відігравали ключові ролі в ранній Церкві.
Святий Петро, спочатку Симон, був одним із перших учнів Ісуса Христа. Як апостол Петро відіграв унікальну роль у формуванні ранньої Церкви. Католицька традиція визнає його першим папою, що є результатом віри в те, що Ісус дав йому ключі від Царства Небесного (Мт 16, 18-19). У католицькій теології Петро є символом церковної єдності та влади.
Святий Павло, також відомий як апостол народів (хоч не був одним з дванадцятьох), є ключовою фігурою в поширенні християнства за межі Ізраїлю. Його послання до різних християнських громад складають значну частину Нового Заповіту і є основою християнської теології. Павло, раніше відомий як Савл, пережив навернення по дорозі в Дамаск, що стало поворотним пунктом у його житті та місії. Його послання, особливо до римлян і коринтян, вважаються ключовими для розуміння принципів віри, благодаті та спасіння. Августин з Гіппони, інший важливий богослов, основну частину своєї роботи спирався на твори Павла, особливо в контексті божественної благодаті та приречення.
Павла особливо цінують за його містичні переживання та глибоке розуміння Христа. Святий Григорій Палама часто посилався на вчення Павла в контексті містичного богослов’я та досвіду присутності Бога.
Апостоли принципово відрізнялися один від одного, але примирення цих двох постатей у цьому святі свідчить про те, що в Тілі Христовому кожен має своє місце і завдання.
