20 серпня – минає 140 років із дня народження Омеляна Ковча, греко-католицького священника, церковного та громадського діяча, „Праведника України”, священномученика. Отець Омелян Ков спочив у Бозі 25 березня, у концтаборі Майданек (сьогодні дільниця Любліна).
Народився 20 серпня 1884 р. в с. Космач на Косівщині. Після закінчення Римської Колегії св. Сергія і Вакха у 1911 р. прийняв священичі свячення.
У 1919 р. став польовим духівником Української галицької армії. Після війни й аж до ув’язнення душпастирював у Перемишлянах, дбаючи водночас про суспільно-культурне життя парафіян.
Опікувався бідними, пригортав сиріт. Під час Другої світової війни відважно виконував свої священичі обов’язки, проповідуючи любов до людей усіх національностей та рятуючи від винищення євреїв. 30 грудня 1942 р. його заарештувало гестапо. У тюрмі отець виявляв геройську мужність, рятуючи від зневіри засуджених на смерть співв’язнів.
25 березня 1944 р. загинув мученицькою смертю в концтаборі. У 1999 р. Єврейська рада України присвоїла йому звання “Праведник України”.
У 2009 р. о. Омеляна Ковча визнано покровителем усіх священиків УГКЦ.
(ред.)
