06 lipca 1851 r. w miasteczku Dołyna na Bojkowszczyźnie urodził się Iwan Łewyns’kyj, architekt, profesor Politechniki Lwowskiej (od 1909 r.), przedsiębiorca, działacz społeczny. Zasłynął projektami licznych budynków i cerkwi (większość z nich została zrealizowana w samym Lwowie). W architekturze jego budowli wykorzystane zostały tradycje budownictwa ludowego Huculszczyzny, Bojkowszczyzny, Naddnieprza. Był właścicielem największej we Lwowie fabryki wyrobów ceramicznych, które ozdabiane były bogatymi ornamentami ludowymi.]
06 липня 1851 р. – у містечку Долина на Франківщині народився Іван Левинський, архітектор, професор Львівської політехніки (з 1909 p.), підприємець, громадський діяч. Уславився численними будівлями (переважно у Львові) зведеними з використанням національних будівельних традицій Гуцульщини, Бойківщини, Наддніпрянщини, автор проектів храмів, зокрема греко-католицького у Києві, засновник фабрики з виробництва кераміки, яка багато оздоблювалась українськими орнаментами. Помер у Львові 1919.
Іван Левинський – архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч. Іван Левинський — одна з найцікавіших постатей в історії архітектури і містобудування Львова початку ХХ століття. Народився він 6 липня 1851 pоку у галицькому містечку Долина поблизу Станіслава (сьогодні Івано-Франківськ). Після смерті батька у 1859 році, мати з дітьми переїздить до Стрия. Там Іван Левинський закінчує чотири класи початкової школи. За підтримки старшого брата у нього з’явилась можливість переїхати до Львова і закінчити Львівську реальну школу, де поряд з основними загальноосвітніми дисциплінами давались деякі знання технічно-прикладного характеру.
У 1875 pоці закінчив Львівську Політехніку і незабаром відкрив своє власне архітектурне бюро, фірму будівничих матеріалів і керамічну студію. Від 1901 року — надзвичайний професор будівництва Львівської політехнічної школи, з 1909-о — професор Політехніки. Після захоплення поляками Львова під час українсько-польської війни був звільнений з роботи, зазнавав нападок від шовіністично налаштованих осіб.
Депортований росіянами у 1914 pоці до Києва разом з численними представниками польської інтелігенції. У Києві Іван Левинський заснував агрономічно-технічне товариство “Праця” і збудував католицьку церкву в гуцульському стилі. Після повернення до Львова у 1918 pоці захворів і помер.
Левинський спроектував і збудував численні будівлі Львова у стилі, що поєднував сецесію віденського зразка і мотиви народної архітектури Карпат. Найцікавішими є будівлі Торгово-промислової палати, товариства “Дністер”, Академічного дому та ансамбль вулиці Асника (тепер Богомольця). Він також проектував і будував лікарні і санаторії у Львові, Городенці, Коломиї, Тернополі, Ворохті, Заліщиках і Золочеві.
Бібліотека українського мистецтва
Архітектор творив у стилі українського модерну, іноді — у закоп’янському стилі. Велика частина його проєктів, переважно світського характеру, зреалізовані у Львові (дивись: світлини), чим вони збагачують вишуканістю форми це багатокультурне велике місто Східної Європи. У своїх проєктах Іван Левинський використовував елементи традицій народного будівництва. Проєктував також церкви, між іншим, храм Архистратига Михаїла у Підберізцях, розписаний Модестом Сосенком, каплиці, санаторії, лікарні. Часто проєктував разом з іншими архітекторами.
До друку подав – БТ
[світлини: Іван Левинський; церква Архистратига Михайла, Підберізці; давній будинок акціонерного товариства «Дністер», Львів; будинок клініки Солецького (тепер прикордонна лікарня, вул. Личаківська, 107, Львів; головний корпус Лісотехнічного університету (колишня бурса УПТ), Львів; готель «Жорж», Львів; давня бурса для хлопців, з музеєм і бібліотекою Інституту “Народний Дім”, Львів, вул. Лисенка 14; Храм Святого Архистратига Михаїла. Запитів.]
