[Najprawdopodobniej pomiędzy 16 września 1761 r. а 24 października 1762 r. zmarł w Buczaczu (Ukraina, województwo tarnopolskie)) wybitny galicyjski rzeźbiarz i snycerz pochodzenia niemieckiego lub czeskiego, działający w okresie rokoko, Johann Georg Pinsel (Йоган Георг Пінзель).
W latach 1750–1761 pracował pod protektoratem magnata Mikołaja Bazylego Potockiego. Jego pracownia znajdowała się Buczaczu. Początkowo rzeźbił w kamieniu, później w drewnie wykonując (razem z uczniami) wielkie zespoły ołtarzowe przeznaczone dla kościołów, kaplic i cerkwi (m.in. w: Horodence, Hodowicy, Mariampolu, Buczaczu, Lwowie).
Mistrz pochowany został prawdopodobnie w krypcie kościoła Wniebowzięcia NMP w Buczaczu. Fakt ten dzisiaj jest niemożliwy do weryfikacji ze względu na zniszczenia dokonane w okresie władzy sowieckiej (w krypcie buczackiego kościoła była urządzona kotłownia, a pochówki usunięte).]
* * *
Видатний галицький майстер-сницар
Йоган Георг Пінзель
Ймовірно, між 16 вересня 1761 р. і 24 жовтня 1762 р. – у Бучачі (Тернопільська обл.) помер Іван Георгій Пінзель (Йоган Георг), галицький скульптор епохи пізнього бароко і рококо, творець львівської школи скульпторів. Дата і місце народження, національне походження невідомі, проте важливим фактом є, що він певний час жив та працював у Львові.
До Речі Посполитої майстер-сницар був запрошений в середині або наприкінці 1740-х Миколою-Василем Потоцьким. Творив переважно разом з архітектором Бернардом Меретином. Працював у Львові та Ходовичах, Городенці та Гвіздці, Монастириську та Бучачі, інших місцевостях. Свої роботи не підписував, що ускладнює встановлення його авторства.
Творчість Пінзеля сприяла становленню чималого числа відомих галицьких різьбярів. Відкрили ім’я великого мистця музейні працівники Борис Возницький та Віра Стецько. 1966 р. у Львові відкрито Музей барокової скульптури Пінзеля у давньому костелі Кларисок* (Митна площа).
Часові рамки відходу майстра у вічність можна окреслити наступними подіями. 16 вересня 1761 р. скульптору виплачено гонорар за роботу у Монастириську – це остання прижиттєва згадка про Пінзеля. 24 жовтня 1762 р. вдова Єлизавета Пінзель вийшла заміж. Якщо врахувати, що тодішні звичаї вимагали рік жалоби по померлому чоловіку то, правдоподібно, Пінзель помер в кінці вересня – жовтні 1761 р.
Творчість Івана Георга Пінзеля цікава і в Галичині відома не тільки спеціалістам, вченим чи краєзнавцям. Варто тут хоча би нагадати, що головний греко-католицький собор Львова, святого Юра, прикрашає скульптурна група «Юрій Змієборець», отже, кожен, хто відвідує святоюрську церкву, зразу ж знайомиться і з творчістю видатного скульптора, навіть, можливо, не усвідомлюючи собі цього факту.
Талант Пінзеля, мабуть, все-таки найкраще вивчати пробуваючи в Бучачі, де можна подивитися міську ратушу, прикрашену статуями його роботи, та відвідати місцевий костел Успіння Діви Марії, в якому знаходиться цілий вівтар різьблений Пінзелем та його учнями. А ще на виїзді з міста знаходяться дві кам’яні колони, звінчені фігурами, що походять з його майстерні (сьогодні, реально, це лише копії, бо оригінали за час комуністичного панування були понищені).
У Пустомитівському районі Львівської області розташоване село Годовиця, а в ньому костел Всіх Святих. Цей бароковий храм також обладнаний був роботами видатного скульптора. Сьогодні, це одна руїна без даху, яку постійно обіцюють відновити, проте поступу не видно. Багато фігур з цього костелу, врятованих професором Борисом Возницьким зберігається у згаданому давньому костелі Кларисок у Львові, Музеї барокової скульптури Пінзеля.
Роботи Пінзеля відомі і світу. Вони експонувалися з 21 листопада 2012 р. до 25 лютого 2013 р. в музеї у Луврі.
(ред)
фото – бт
___________________________________________________________________________
*Костел Кларисок був споруджений у 1607 році. У 1740-х рр. реконструйований у бароковому стилі. У зв’язку з пристосуванням храму під гарнізонний костел (1938–1939) його знов перебудували. Над фасадом костелу добудовали вежу-дзвіницю у стилі функціоналізму.
Після касації монастиря Кларисок австрійцям в 1780-х рр. у храмі був склад тютюну. Площу назвали Цловою, сьогодні Митною. Перед І світовою війною храм повернувся вірянам. Від кінця 1940-х рр. нова влада знов його перемінила на склад.
У 1966 р. в приміщеннях костелу відкрито Музей барокової скульптури Йогана Георга Пінзеля.
