110 років тому, 1 жовтня 1911 р. – у селі Острівець (Теребовлянський район, Тернопільська область) народився у родині Симеона та Юлії (з дому: Давосир) Ісидор Борецький, у прийдешньому єпископ Торонтський УГКЦ. Навчався у Теребовлянській і Тернопільській гімназіях, Богословській академії у Львові, в аспірантурі Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана.
Після священничих свячень виїхав до Канади, де душпастирював в українських громадах різних місцевостей. У березні 1948 р. Папою Пієм ХІІ призначений Апостольським екзархом Східної Канади, а в травні цього ж року в м. Торонто хіротонізований на єпископа. З 1956 р. і до виходу на пенсію у 1998 р. – єпископ Торонтський УГКЦ. Сповняючи уряд екзарха, а відтак єпархіального єпископа дбав про розбудову церковних структур, духовний зріст Української Церкви на еміграції, чистоту обряду.
Засновник видавництва «Наша мета», ініціатор побудови більш як 60 храмів, Академії сс. Служебниць в Анкастері, друкарні оо. Василіан у Торонто, колегії св. Василія Великого у Вестоні, низки українських суспільних організацій. Співзасновник товариства українців-католиків «Свята Софія» (1979), прихильник розбудови Українського Патріархату. В Канаді налагодив співпрацю з ієрархами Української Православної Церкви. Делегат Другого Ватиканського собору. Активний учасник великої кількості українських культурних проектів на еміграції. Організатор фінансової та гуманітарної допомоги Україні, зокрема УГКЦ в Україні після виходу з підпілля.
Єпископ Ісидор Борецький помер 23 липня 2003 року в Західній лікарні Торонто, після 65 років священства і 55 років єпископського служіння. Похований на кладовищі Mount Peace Cemetery на сімейній ділянці.
