3 листопада 1941 р. – приблизно о 14:30 год. у Києві несподівано вибухом велетенської потужності (згідно різних свідчень серією вибухів) підірвано головний храм Києво-Печерської лаври, усипальню київських князів – Успенський собор, що був збудований у 1073-1078 стараннями Феодосія Печерського та коштом великих київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів.
Від однієї з найславніших українських святинь залишилися фрагмент східної стіни, вівтар і два стовпи. Впродовж усього часу існування СРСР радянська пропаганда звинувачувала у цьому злочині німців, які на час вибуху вже півтора місяці порядкували в місті. Німці ж, а після війни й громадськість вільного світу, вважали організаторами і виконавцями одного з найбільших актів вандалізму виключно комуністичних підпільників.
Руйнація собору завдала непоправної шкоди не лише архітектурному ансамблю Лаврського Заповідника, а й історичному обличчю Києва. Згідно Указу Президента України Леоніда Кучми від 9 листопада 1995 р. Успенський собор було відбудовано упродовж 1999—2000 рр. Відновлений Успенський собор було освячено Предстоятелем Православної Церкви, Митрополитом Київським і всієї України Володимиром у День Незалежності України 24 серпня 2000 р. У храмі відбуваються служби УПЦ МП (московського патріярхату), урочисті відправи в дні церковних свят. Сяючий золотом Успенський собор відновив велич та красу архітектурного ансамблю Верхньої території Києво-Печерської лаври.
(ред.)
[світлини: Успенський собор Києво-Печерської лаври на давніх фотографія і сьогодні]
