Майбутній письменник, публіцист і громадський діяч народився 6 листопада 1811 р. у селі Підлісся в родині греко-католицького священника. Учився спочатку в гімназії у Бережанах, а з 1829 р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори Шашкевича з’явилися в збірнику “Русалка Дністровая” (1837).
Під час навчання згуртував навколо себе національно свідому українську молодь і разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем заснував гурток «Руська трійця». У своїх творах та церковних проповідях М. Шашкевич боровся за відродження української народної мови. Він — головний ініціатор, організатор і автор альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який мав вирішальний вплив на національне відродження й розвиток української літератури в Галичині.
Проголошував єдність усього українського народу, звеличував його боротьбу проти соціального і національного поневолення (вірші «Болеслав Криворотий під Галичем в літо 1139», «О Наливайку»), цікавився запорозькими козаками, мав намір написати їх історію (зберігся уривок «О запорожцях і їх Січі»). Особливу увагу М. Шашкевича привертала постать Б. Хмельницького. Його перу належать нарис про гетьмана для «Зорі», вірш «Хмельницького обступлення Львова».
Помер 7 червня 1843 р. від туберкульозу. Спочатку був похований у Новосілках Лісних, а у 1891 р. його прах було перевезено до Львова і поховано на Личаківському кладовищі. Тим самим започатковано пантеон поховань найвизначніших галицьких діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам’ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. 1911 року, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам’ятника.
(ред.)
[світлини: портрет о. М. Шашкевича, пам’ятник на могилі на Личаківському кладовищі, пропам’ятний хрест на Білій Горі недалеко села Підлисся, народне віче за незалежність України (кінець 1989-их років)]
