Андрій Рожак народився 28 травня 1908 р. (пом. 17 листопада 1994 р. у Перемишлі) в селі Малинівська Воля Мостиського повіту в родині Павла і Катерини (з дому: Куп’як). Навчався у Перемиській гімназії, а згодом у семінарії. Священничі свячення прийняв з рук Владики Йосафата Коциловського ЧСВВ в катедральному соборі св. Івана Хрестителя 8 березня 1936 р.
Душпастирську працю почав як сотрудник у Квасинині (Добромильський деканат) у 1936 р. Потім почергово працював у: Лежайську; Яблунці Вижній (Турківський деканат); Монастирці (Комарнянський деканат); Майдані Сінявському (Сінявський деканат); Молодичу (Сінявський деканат).
Отець Андрій Рожак був заарештований весною 1945 р. й перебув у тюрмі до осені. Після звільнення повернувся на парафію у Молодичу (Ярославського повіту). Потрапив у вир важких партизанських боїв. Помагав матеріально та духово повстанцям. Заарештований у 1946 р., і повторно 20 лютого 1947 р. Звільнений 28 березня 1947 р. Через виселення парафіян в акції «Вісла» виїхав до Варшави, де затримався в Отців Василіян. Від Примаса Польщі отримав дозвіл відправляти для римо-католиків.
Заарештований 2 січня 1952 р. і засуджений на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 10 червня 1955 р. У 1955-1957 рр. працював як капелан для сестер латинського обряду в Нисі (Опольське воєвідство) і був парохом у селі Котулін Ґлівіцького повіту. Доїжджав допомагати у греко-католицькому душпастирстві до Кракова і Катовиць.
О. Андрій Рожак був душпастирем у греко-католицьких станицях в містах: Зелена Гора, Шпротава, Пшемків, Ґлоґів, Познань.
2 серпня 1984 р. Примас Польщі Юзеф Ґлемп іменував отця почесним крилошанином Перемиської греко-католицької капітули. Від 1991 р. жив у Перемишлі, де помер і похоронений у капітульній гробниці.
